A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Інклюзивно-ресурсний центр №8 Святошинського району м. Києва

Вчителю про емоційне вигорання .

Дата: 13.12.2022 13:29
Кількість переглядів: 19

 

 

Як вчителю запобігти емоційному вигоранню❓Чому донедавна ініціативну та енергійну людину раптово накриває «хвиля» байдужості❓Як бути вчителю, якщо все в школі починає дратувати, вбачається в чорному світлі❓Як зрозуміти, що ти вигорів❓

Синдром емоційного вигорання — реакція на хронічний стрес, пов’язаний з великою кількістю емоційно насичених ситуацій і вимушено величезними обсягами спілкування. Інколи його ще називають «розплатою за співчуття».

Такі ситуації виникають у тих випадках, коли адаптаційні ресурси людини в подоланні стресу перевищені. Тож очевидно, що педагогам ця проблема загрожує досить гостро (вони на другому місці після лікарів за частотою проявів). Тим паче, середньостатистичний вчитель — це жінка 45 років, яка вже має 15-25 років педагогічного стажу, тобто є «групою ризику».

Звісно, чим довше триває стрес, тим вище ризик емоційного виснаження, втрати психологічної енергії. Але, виявляється, синдром може вражати навіть молодих педагогів, вже через 5-10 років від початку професійної діяльності. І цей стан складніше помітити, ніж емоційну втому вчителів з поважним стажем. Адже самі новачки вважають дискомфорт частиною адаптації, а колеги менше помічають, що щось не так, адже ще не так добре знають індивідуальні особливості.

Тож коли педагог, яка віддала багато років школі, раптом стає роздратованою, байдужою, холодною, колеги можуть поспівчувати та порадити відновити сили. А якщо молодий учитель поводиться так само, навіть якщо рік тому був взірцем доброзичливості та ввічливості, у педколективі можуть вирішити: «Який тяжкий характер,оце так показав себе».

Як попередити емоційне вигорання🤨👇

🔸Робіть «тайм-аути». Для забезпечення психічного та фізичного благополуччя дуже важливо відпочивати від роботи та інших навантажень.

🔸Вчіться керувати своїми емоціями. Часто доводиться приховувати їх від учнів, але не треба обманювати себе. Якщо багато негативу, шукайте свій спосіб «випустити» його (спорт, фізична праця, прогулянки, музика, самомасаж, підтримка близьких тощо).

🔸Відмовтеся від думки, що у вас щось не вийде. Якщо ви думаєте так, то ви самі переконаєте в цьому інших.

🔸Будьте уважні до себе: це допоможе вам своєчасно помітити перші симптоми втоми.

🔸Адекватно оцінюйте свої можливості. Не беріть на себе надто багато.

🔸Припиніть шукати в роботі щастя або порятунку, якщо негаразди в особистому житті. Вона — не притулок, а діяльність, яка є доброю сама по собі.

🔸Припиніть жити життям інших. Живіть, будь ласка, своїм власним життям. Не замість людей, а разом з ними.

🔸Знаходьте час для себе. Ви маєте право не тільки на робоче, а й на приватне життя. Спілкуйтеся з друзями та рідними.

🔸Висипайтеся. Повноцінний сон не менше 8 годин на добу захищає психіку від перевтоми. Для того щоб добре і міцно спати, випийте на ніч теплого молока з медом або прогуляйтеся.

🔸Опануйте якусь техніку глибокого дихання. Адже часто дихаємо ми тоді, коли потрапили у стресову ситуацію. Змусити себе дихати глибоко та повільно — те саме, що переконати організм, що стрес минув. Крім того, глибоке дихання животом може захистити від ще однієї біди: «заїдання тривоги». Наш мозок сигнали роздратованого адреналіном шлунку сприймає як сигнали голоду. А глибоке дихання розслабить шлунок.

🔸Навчіться розслабляти тіло за власним бажанням. Способів чимало, наприклад, парадоксальний. Напружте одночасно групу м’язів. Побудьте кілька секунд у такому стані. Після цього м’язи автоматично розслабляться. Перейдіть до наступної групи. Почніть зверху, з мімічних м’язів обличчя, і «пройдіть» донизу, аж до пальців ніг.

🔸Звертайтеся за допомогою та підтримкою. Якщо ви відчули, що починаєте емоційно «перегорати», зупиніться! Час визнати, що треба відпочити. Якщо є можливість, краще звернутися до психотерапевта. Він допоможе з’ясувати, у чому причина браку енергії, від чого захищає вас організм, що «вимкнув» емоції.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора