A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Інклюзивно-ресурсний центр №8 Святошинського району м. Києва

Логопедична характеристика на здобувача освіти

Рекомендації щодо написання  характеристика на здобувача освіти вчителем-логопедом.

  • П. І. Б. дитини, дата народження.
  • У якому році вступив  в клас ,зазначити логопедичний висновок на час вступу.
  • Чи були тривалі перерви у відвідуванні занять, з якої причини.

 

  • Будова артикуляційного апарату

 Наявність і характер аномалій в анатомічній в будові губів, зубів, прикусу, щелеп, піднебіння, язика.

  • Моторика артикуляційного апарату

 

Обстеження можливості виконання губами, язиком, щелепами основних рухів, характерних для них при вимові звуків

При обстеженні моторики артикуляційного апарату звернути увагу на точність і об’єм рухів, здатність утримувати органи артикуляції в заданій позі, на тонус (нормальний, в’ялий, підвищений)

 Рухи виконуються за наслідуванням і за словесною інструкцією.

  • Обстеження словникового запасу

 

Про стан словникового запасу слід судити на основі кількісного і якісного аналізу результатів обстеження. При кількісному аналізі виводиться співвідношення правильних відповідей із загальною кількістю пред’явлених слів. Наприклад, якщо з 60 використаних в ході обстеження слів дитиною правильно називається 20, то можна говорити про обмеженість словникового запасу. Для якісної характеристики словникового запасу має значення аналіз помилкових відповідей. Тут важливо проаналізувати, які заміни слів мають місце, яка ознака лежить в основі переносу назви з одного предмета на інший (на основі звукової подібності слів – клубок-колобок, заміщення назви предмета зовні подібним – сарафан – плаття, позначення замість предмета всієї ситуації – кран – вода ллється і т.д.). Зокрема, заміна одного предмета іншим на основі звукової подібності свідчить про низький рівень сформованості словникового запасу. В ході аналізу варто звернути увагу на те, які частини мови частіше використовуються дитиною і, які частини мови частіше заміняються (іменники, прикметники, дієслова, прислівники і т.д.).  Відсутність тих чи інших розрядів слів, недостатня кількість в активному мовленні дітей дієслів вказує на відставання розвитку лексико-граматичних засобів мовлення.

 

  • Обстеження зв’язного мовлення

 

При аналізі граматичної будови мовлення і зв’язного мовлення варто звернути увагу на наявність або відсутність фразового мовлення, характер використовуваних речень (однослівні, двослівні, трислівні і.т.д.), послідовність слів в реченні, відповідність граматичній нормі або наявність аграматизмів, стан функції словозміни і словотворення.

 

 

  • Обстеження граматичної будови мовлення

 

Складання речень за спеціально підібраними малюнками;

використання простих і складних прийменників (відповіді на запитання – де лежить олівець, де висить лампа і т.д.);

узгодження прикметників з іменниками (червоний м’яч, червоне сонечко, червона зірка і т.д.;

узгодження іменників з числівниками (один, два, три – стілець, лялька, помідор);

утворення форм родового відмінку множини (сумка-багато чого?);

утворення зменшувально-пестливих форм ( гриб-грибок, вікно-віконечко);

використання префіксів у дієсловах (летить –від, по, при,пере, під і т.д.).

 

  • Обстеження складової структури слів

Називання картинок зі складною складовою структурою (велосипед, акваріум, сковорода);

повторення слів із складною складовою структурою ( будівництво, термометр, міліціонер).

  • Звуковимова

 

 Звернути увагу на характер порушення приголосних та голосних звуків (заміна, змішування, спотворення, відсутність) в різних  умовах:

при ізольованій вимові звуків;

в складах відкритих, закритих, зі збігом приголосних;

на початку, в середині, в кінці слова;

у фразах;

у віршах, казках.

 

 

  • Фонетико-фонематичні процеси

стан фонематичного слуху, аналізу та синтезу (розрізнення всіх корелюючих фонем із групи свистячих і шиплячих, дзвінких і глухих, сонорних, м’яких і твердих звуків;

виділення звука на фоні слова, визначення місця звука в слові, послідовності і кількості звуків у слові, здатність придумувати слово на заданий звук).

  • Обстеження письма

 

Аналізуючи результати обстеження, необхідно визначити рівень порушення письма: поширюється воно лише на звукобуквений аналіз записуваних слів, обумовлений недорозвитком фонетичної сторони мовлення і фонематичних процесів, чи порушення письма зв’язані з більш складним рівнем організації мовної діяльності, з порушенням засобів мовлення (фонетика, лексика і граматика).

 

 

  • Обстеження читання

           В процесі обстеження читання звертається увага:

На наявність навичок читання: поскладове, цілими словами; з переходом на складове читання, особливо важких по звуко-складовій структурі слів або слів малознайомих за змістом; цілими словами з паузами, так зване подвійне читання, коли дитина користується скритим по буквеним читанням);

Характер помилок (заміна окремих букв –яких?, чи відповідає заміна порушенню мовлення; пропуск букв, складів, слів);

Ритм читання (повільний, швидкий, виразність;

Розуміння прочитаного (на рівні знань окремих слів чи загальний смисл прочитаного).

 

 

  • Логопедичне заключення.

 

В логопедичному заключенні вказується вид порушення письма і читання та  стан усного мовлення.

 

-

Рекомендації щодо написання  характеристика на здобувача освіти вчителем-логопедом.

  • П. І. Б. дитини, дата народження.
  • У якому році вступив  в клас ,зазначити логопедичний висновок на час вступу.
  • Чи були тривалі перерви у відвідуванні занять, з якої причини.

 

  • Будова артикуляційного апарату

 Наявність і характер аномалій в анатомічній в будові губів, зубів, прикусу, щелеп, піднебіння, язика.

  • Моторика артикуляційного апарату

 

Обстеження можливості виконання губами, язиком, щелепами основних рухів, характерних для них при вимові звуків

При обстеженні моторики артикуляційного апарату звернути увагу на точність і об’єм рухів, здатність утримувати органи артикуляції в заданій позі, на тонус (нормальний, в’ялий, підвищений)

 Рухи виконуються за наслідуванням і за словесною інструкцією.

  • Обстеження словникового запасу

 

Про стан словникового запасу слід судити на основі кількісного і якісного аналізу результатів обстеження. При кількісному аналізі виводиться співвідношення правильних відповідей із загальною кількістю пред’явлених слів. Наприклад, якщо з 60 використаних в ході обстеження слів дитиною правильно називається 20, то можна говорити про обмеженість словникового запасу. Для якісної характеристики словникового запасу має значення аналіз помилкових відповідей. Тут важливо проаналізувати, які заміни слів мають місце, яка ознака лежить в основі переносу назви з одного предмета на інший (на основі звукової подібності слів – клубок-колобок, заміщення назви предмета зовні подібним – сарафан – плаття, позначення замість предмета всієї ситуації – кран – вода ллється і т.д.). Зокрема, заміна одного предмета іншим на основі звукової подібності свідчить про низький рівень сформованості словникового запасу. В ході аналізу варто звернути увагу на те, які частини мови частіше використовуються дитиною і, які частини мови частіше заміняються (іменники, прикметники, дієслова, прислівники і т.д.).  Відсутність тих чи інших розрядів слів, недостатня кількість в активному мовленні дітей дієслів вказує на відставання розвитку лексико-граматичних засобів мовлення.

 

  • Обстеження зв’язного мовлення

 

При аналізі граматичної будови мовлення і зв’язного мовлення варто звернути увагу на наявність або відсутність фразового мовлення, характер використовуваних речень (однослівні, двослівні, трислівні і.т.д.), послідовність слів в реченні, відповідність граматичній нормі або наявність аграматизмів, стан функції словозміни і словотворення.

 

 

  • Обстеження граматичної будови мовлення

 

Складання речень за спеціально підібраними малюнками;

використання простих і складних прийменників (відповіді на запитання – де лежить олівець, де висить лампа і т.д.);

узгодження прикметників з іменниками (червоний м’яч, червоне сонечко, червона зірка і т.д.;

узгодження іменників з числівниками (один, два, три – стілець, лялька, помідор);

утворення форм родового відмінку множини (сумка-багато чого?);

утворення зменшувально-пестливих форм ( гриб-грибок, вікно-віконечко);

використання префіксів у дієсловах (летить –від, по, при,пере, під і т.д.).

 

  • Обстеження складової структури слів

Називання картинок зі складною складовою структурою (велосипед, акваріум, сковорода);

повторення слів із складною складовою структурою ( будівництво, термометр, міліціонер).

  • Звуковимова

 

 Звернути увагу на характер порушення приголосних та голосних звуків (заміна, змішування, спотворення, відсутність) в різних  умовах:

при ізольованій вимові звуків;

в складах відкритих, закритих, зі збігом приголосних;

на початку, в середині, в кінці слова;

у фразах;

у віршах, казках.

 

 

  • Фонетико-фонематичні процеси

стан фонематичного слуху, аналізу та синтезу (розрізнення всіх корелюючих фонем із групи свистячих і шиплячих, дзвінких і глухих, сонорних, м’яких і твердих звуків;

виділення звука на фоні слова, визначення місця звука в слові, послідовності і кількості звуків у слові, здатність придумувати слово на заданий звук).

  • Обстеження письма

 

Аналізуючи результати обстеження, необхідно визначити рівень порушення письма: поширюється воно лише на звукобуквений аналіз записуваних слів, обумовлений недорозвитком фонетичної сторони мовлення і фонематичних процесів, чи порушення письма зв’язані з більш складним рівнем організації мовної діяльності, з порушенням засобів мовлення (фонетика, лексика і граматика).

 

 

  • Обстеження читання

           В процесі обстеження читання звертається увага:

На наявність навичок читання: поскладове, цілими словами; з переходом на складове читання, особливо важких по звуко-складовій структурі слів або слів малознайомих за змістом; цілими словами з паузами, так зване подвійне читання, коли дитина користується скритим по буквеним читанням);

Характер помилок (заміна окремих букв –яких?, чи відповідає заміна порушенню мовлення; пропуск букв, складів, слів);

Ритм читання (повільний, швидкий, виразність;

Розуміння прочитаного (на рівні знань окремих слів чи загальний смисл прочитаного).

 

 

Логопедичне заключення.

В логопедичному заключенні вказується вид порушення письма і читання та  стан усного мовлення.

 

-

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора