Моніторинг стану розвитку учня та його навчальних досягнень
Загальні засади та принципи оцінювання досягнень дітей з ООП в умовах інклюзивного навчання зазначені в Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженому постановою КМУ від 15.08.2011 р. № 872, а також роз’яснені в листах Міністерства освіти і науки:
Лист МОН №1/9-421 від 05.08.2020 "Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в спеціальних закладах загальної середньої освіти у 2020/21 навчальному році";
лист МОН № 1/9-498 від 05.08.2019 "Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах освіти в 2019/2020 н.р.";
лист від 08.02.2018 № 063–1325 (надання роз’яснень стосовно тривалості уроків в інклюзивних класах, а також функціональних обов’язків асистента вчителя);
лист МОН від 12.07.2017 3 1/9–385 «Про навчальні плани та організацію навчально-реабілітаційного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році»;
лист МОН від 14.06.2017 3 1/9–325 «Про навчальні плани та організацію навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році»;
лист МОН від 10.01.2017 № 1/9–2 «Сучасні підходи до навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами».
Згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, оцінювання є процесом встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Тобто, оцінювання відображає суто академічну успішність.
Відмінністю оцінювання учнів з особливими освітніми потребами є:
- оцінювання у межах матеріалу, визначеного індивідуальною програмою розвитку;
- оцінювання у межах можливостей засвоєння учнями програмового матеріалу, зумовлених особливостями їх психічного та фізичного розвитку;
- оцінювання відповідних розвитку учнів якісних характеристик навчальних досягнень;
- оцінювання на позитивному принципі, тобто врахування рівня досягнень учня, а не його невдач.
Відповідно до п. 15. постанови КМУ від 15.08.2011 р. №872 «Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним навчальною програмою. Система оцінювання навчальних досягнень дітей з ООП має бути стимулюючою. Передусім, потрібно враховувати позитивну динаміку в змінах діяльності дитини, а не невдачі. Специфіка ще в тому, що більше уваги звертають не на кількісний показник, а на якісний.
Якісні показники індивідуального оцінювання найбільш повно відображаються за допомогою портфоліо. Завдяки цьому інструменту відбувається зміщення акценту з того, що учень не знає і не вміє на те, що він знає і вміє з даної теми, розділу, предмета; інтеграція кількісних і якісних оцінок; домінування самооцінки по відношенню до зовнішньої оцінки. Наприклад, такий спосіб особливо ефективний, якщо дитина не розмовляє. Так ви будете бачите прогрес у розвитку дитини.
Моніторинг успішності освітнього процесу учнів з особливими освітніми потребами носить індивідуальний характер. Індикатори моніторингу визначаються для кожної конкретної дитини. Основною метою моніторингу успішності освітнього процесу учнів з особливими освітніми потребами можна вважати слова Ейнштейна: «З’ясувати, що учень знає або здатний пізнати». Під час порівняння результатів необхідно враховувати не стільки отримані кількісні або якісні показники, скільки їх динаміку (зростання або зниження) за визначений час. Адже саме цей показник характеризує якість освітнього процесу та визначає досягнення цілей навчання визначених індивідуальною програмою розвитку.
Часом учителі інклюзивних класів не розуміють, як дітей з ООП можна оцінювати за 12-бальною системою. Відповідь проста: рівні навчальних досягнень будуть однаковими – високий, достатній, середній, початковий, а критерії оцінювання учнів з типовим та з порушеним психо-фізичним розвитком будуть різними. Аби в класі не виникало суперечок та запитань, потрібно попередньо проговорити з батьками інших дітей та з самими дітьми, що ці діти оцінюються за своїми критеріями. Можливо, навіть прописати ці критерії й додати їх до ІПР.
Щодо оцінювання навчальних досягнень дітей з дислексією, рекомендуємо взяти до уваги основні напрями пропонованого комплексного підходу щодо організації освітнього процесу з такими учнями (за матеріалами відділу логопедії Інституту спеціальної педагогіки та психології ім. М.Ярмаченка НАПНУ та з досвіду роботи Лисогірської спеціальної школи для дітей з ТПМ Миколаївської обласної ради).
Дислексія може спостерігатися ізольовано, однак частіше вона супроводжує порушення писемного мовлення – дисграфію.
Виходячи з вищезазначеного, під час оцінювання навичок читання дітей із зазначеними труднощами не враховуються помилки, пов’язані з порушеннями усного мовлення (у його фонологічній, лексичній та граматичній складових) та дислексіями, що виявлені в учня та щодо яких проводиться корекційна робота на логопедичних заняттях. Під час оцінювання читання таких учнів критерій швидкості читання не враховується.
Формування навички читання, насамперед, повинно передбачати мету – попередження та корекцію дислексій, подолання труднощів читання з урахуванням механізмів дислексичних помилок.
процес навчання читання повинен відбуватися з опорою на:
особливості вимови,
темпо-ритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення на основі сформованої навички усвідомленого мовного аналізу,
ймовірного прогнозування,
розуміння жанрової приналежності тексту,
розвитку позитивних особистісних якостей,
формування предметно-орієнтованих компетентностей та життєвої компетентності учнів.
Оцінювання результатів навчальних досягнень учнів здійснюється з урахуванням рівня оволодіння ними відповідними уміннями та навичками: оцінка не знижується за виконання вправ, що містять помилки, які є наслідком мовленнєвого порушення.
Детальні поради щодо організації навчання дітей з дислексією, виправлення порушень читання містяться в методичному посібнику «Виявлення подолання труднощів опанування навички читання в учнів загальноосвітніх навчальних закладів» (укладачі: Данілавічютє Е.А. Ільяна В.М., Мартинюк А.І. та інш.)
Найбільші відмінності в критеріях оцінювання – в учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, навчальні програми для них специфічні. Проте для них також потрібно застосовувати 12-бальне оцінювання.
На сьогодні Інститут модернізації змісту освіти розробив критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів та 5-10 класів із порушенням інтелектуального розвитку (авт. Чеботарьова О. В., Трикоз С. В., Блеч Г. О. та інш.).
Динаміку особистих досягнень учнів можна відображати за допомогою діаграм, графіків. Так, для деяких учнів характерним є періодичне зниження особистих показників. Згідно з проведеною психологічною діагностикою вмотивованість учнів змінюється протягом року, на неї в значній мірі впливають зовнішні фактори:
- канікули, тривалі вихідні, посилення карантинних обмежень знижують рівень мотивації, також на мотивацію негативно впливає відсутність позитивних підкріплень, або стан здоров’я учня;
- систематичне відвідування навчального закладу, позитивний емоційний фон та позитивні підкріплення у поєднані зі створенням ситуацій успіху значно підвищують мотивацію учнів до навчання.
Список використаної літератури:
- Моніторинг успішності освітнього процесу учнів з особливими освітніми процесами/авт. Шахманцир О.В. «Система моніторингових досліджень як механізм управління якістю освіти (досвід, проблеми, перспективи)»: матеріали обласної науково-практичної конференції 25 березня 2020 р. – Дніпро.– 132 с.
- Теорія і практика інклюзивної освіти [навчально-методичний посібник] / Упорядник Бондар К. М.– [2–ге вид., доп.]. – Проект «Підтримка інклюзивної освіти у м. Кривий Ріг», 2019. – 170 с.
Корисні посилання:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/inklyuzivne-navchannya/dlya-fahivciv/metodiki-inkluzia
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку / навчально-методичний посібник /авт.: Чеботарьова О. В., Трикоз С. В., Блеч Г. О., Гладченко І. В., Бобренко І. В., Королько Н. І., Дмитрієва І. В., Остапенко Л. І., Тарновська Л. І., Гломозда І. В., Чухліб О. А., Стрілець Л. В.– К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. – 88 с.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін.: за ред.: О.В. Чеботарьової. – К., ІСП НАПН України, 2019. – 120 с.
Критерії оцінювання досягнень учнів початкових класів з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх школах в умовах інклюзії. Довідник науково-дослідницької лабораторії інклюзивної освіти. /Упорядники: Савчук Л.О., Юхимець І.В., Яценюк Л.І. – Рівне: РОІППО, 2012. – 330с.
https://vseosvita.ua/library/monitoring-stanu-rozvitku-ucna-z-oop-ta-jogo-navcalnih-dosagnen-285535.html (Пономаренко О.М. Моніторинг стану розвитку учня 1 класу та його навчальних досягнень (до пункту 15 Індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами за сферами розвитку та строками проведення моніторингу)).
