Індивідуальна програма розвитку
ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА
РОЗВИТКУ
Що таке індивідуальна програма розвитку (ІПР)? Основною умовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація навчально-виховного процесу. Індивідуальне планування навчально-виховного процесу починається з розроблення індивідуальної програми розвитку (ІПР), яка допомагає педагогічному колективу закладу пристосувати освітнє середовище до потреб дитини та забезпечити доступність загальноосвітньої навчальної програми.
Індивідуальна програма розвитку – це письмовий документ, який загалом є контрактом між педагогічним колективом та батьками чи опікунами дитини. Він закріплює вимоги до організації навчання дитини, зокрема визначає характер освітніх послуг та форм підтримки.
Індивідуальна програма розвитку виконує низку функцій, у тому числі: навчально-методичну, комунікативну, менеджменту, підзвітності, моніторингу, контролю дотримання нормативних вимог та оцінки.
Навчально-методична функція
Як інструмент організації навчання, індивідуальна програма розвитку окреслює перелік послуг, які надаються учневі. Вона містить загальну інформацію про учня, поточні показники успішності й поведінки, рекомендації ІРЦ, навчальні цілі, способи та форми оцінювання навчальних досягнень, показники динаміки розвитку, адаптації та модифікації, які необхідно здійснити, враховуючи потреби учня.
В ІПР також зазначаються додаткові послуги, які надаються фахівцями (наприклад, психологом, логопедом, корекційним педагогом). Як інструмент організації навчання, цей документ повинен бути достатньо докладним і чітким. У випадку переходу дитини з одного навчального закладу в інший індивідуальна програма розвитку передається разом з іншими документами дитини.
Комунікативна функція
Як засіб комунікації, ІПР спрямована на вирішення одразу кількох завдань. Насамперед, вона інформує всіх значущих для учня осіб (зокрема батьків) про те, чому навчання дитини потребує розробки індивідуальної програми розвитку. ІПР розробляється командою фахівців, які безпосередньо працюють з дитиною, із залученням членів родини. Така співпраця забезпечує інформування батьків про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та регулює комплекс суперечливих питань, які можуть виникати між батьками та вчителями у процесі навчання дитини.
Менеджмент
Наступна важлива функція ІПР – це функція менеджменту. Окрім вичерпного переліку різних видів підтримки, додаткових послуг, адаптації та модифікації, необхідних для успішного навчання й розвитку дитини, в ІПР також слід визначити, чи потрібні дитині або її батькам додаткові консультації, спеціальний транспорт, допоміжний персонал та інші супутні послуги. В ІПР треба зазначити, які спеціалісти надають послуги цій дитині та яка щоденна тривалість таких послуг. Це дає змогу адміністрації навчального закладу здійснювати кадровий розподіл і планування.
Забезпечення підзвітності
Ще одна важлива функція ІПР – забезпечення підзвітності. Адже вона є своєрідною угодою між школою та батьками. Укладаючи її, школа бере на себе зобов’язання виділяти ресурси для учня. Наприклад, якщо в ІПР зазначено, що з учнем працюватиме логопед тричі на тиждень по одній годині, то зменшення кількості годин або заміна одного фахівця іншим неприпустимі. Однак, якщо один з наведених альтернативних варіантів більше відповідає потребам дитини, в ІПР слід внести зміни з урахуванням цих потреб.
Моніторинг дотримання нормативних положень та оцінка
Індивідуальна програма розвитку також слугує засобом моніторингу або контролю дотримання нормативних положень. Необхідно добре знати складові ІПР і стежити за тим, щоб усі послуги були описані в ній належним чином. Коли представники управління освіти проводять контроль організації навчально-виховного процесу закладу, перевіряють якість надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами, вони насамперед звертають увагу на ІПР. Саме вона є документальним свідченням організації навчання таких дітей в інклюзивних умовах, а отже, предметом вивчення при здійсненні контролю та наданні методичної допомоги органами управління освітою.
Складові індивідуальної програми розвитку
Під час створення індивідуальної програми розвитку особлива увага звертається на розробку конкретних навчальних стратегій і підходів, а також системи додаткових послуг, які дадуть дитині змогу успішно навчатись в умовах інклюзивного класу.
Зазвичай в індивідуальній програмі розвитку містяться такі розділи:
1.Загальна інформація про дитину:
Прізвище, ім’я; вік; телефони батьків; адреса; особливості психофізичного розвитку (інформація про особливі освітні потреби); дата зарахування дитини в навчальний заклад; строк, на який складається програма.
2. Наявний рівень знань і вмінь.
Група фахівців упродовж 1–2-х місяців (залежно від складності порушень розвитку) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення, а саме:
Інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розроблення навчальних завдань.
Вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, полісенсорний та ін., особливо якщо один зі стилів домінує), у чому їй потрібна допомога.
Інформація про вплив порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані ІРЦ).
Наводяться відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під час спостережень та оцінки розвитку фахівцями (що дитина не вміє робити, у чому їй потрібна допомога тощо).
3. Спеціальні та додаткові послуги.
В індивідуальній програмі розвитку треба передбачити заняття з відповідними фахівцями (логопедом, психологом та іншими спеціалістами).
В індивідуальній програмі розвитку треба визначити кількість і тривалість занять фахівців з дитиною. Крім того, слід указати, де повинні надаватись відповідні послуги.
Інформація повинна бути зрозумілою всім присутнім на засіданні, а також будь-якій іншій людині, яка читатиме ІПР.
Додаткові спеціальні послуги – це додаткові послуги педагогів та інших фахівців, які необхідні дитині для успішного засвоєння програми: послуги логопеда, психолога, реабілітолога, послуги з перекладу жестовою мовою, організація відпочинку, в тому числі лікувально-оздоровчого; консультаційні послуги, у тому числі з покращення мобільності й орієнтації. До додаткових послуг також належать медичні, зокрема шкільної медсестри (за необхідності).
4. Адаптації та модифікації.
Під час складання індивідуальної програми розвитку необхідно проаналізувати, які адаптації та модифікації слід розробити для облаштування середовища, застосування належних методів викладання, навчальних матеріалів, обладнання, урахування сенсорних та інших потреб дитини. Розглянемо детальніше характер можливих адаптації та модифікації.
Модифікація – трансформує характер представлення матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання. Наприклад, скорочення змісту навчального матеріалу; модифікація навчального плану або освітніх цілей і завдань для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти. Водночас точно оцінити знання, уміння й навички окремих учнів доволі складно, навіть із застосуванням модифікацій.
Адаптація – змінює характер представлення матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання.
Під час створення індивідуальної програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами можуть використовуватись такі види адаптацій:
• пристосування освітнього середовища (збільшення інтенсивності освітлення в класних кімнатах, де є діти з порушеннями зору, зменшення рівня шуму в класі, де навчається дитина зі зниженим слухом, забезпечення її слуховим апаратом, створення відокремленого блока у приміщенні школи для учнів початкової ланки);
• адаптація навчальних підходів (використання навчальних завдань різного рівня складності, збільшення часу на виконання навчального завдання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності тощо);
• адаптація навчальних матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів, використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, картки-підказки тощо).
5. Строк дії ІПР.
Індивідуальна програма розвитку розробляється на один рік. Двічі на рік (за потреби частіше) програма переглядається з метою її коригування. Зокрема це може виявитись необхідним, наприклад, якщо: дитина досягла визначених у ІПР навчальних цілей; у дитини виникають труднощі із засвоєнням визначеного змісту навчального матеріалу; виникає необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань; у дитини виникають труднощі у процесі досягнення визначених цілей; виникла потреба збільшити кількість послуг дитині; дитину переводять в іншу школу; у дитини спостерігаються проблеми з поведінкою тощо.
6. Індивідуальний навчальний план
У класах загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивною формою навчання освітній процес здійснюється відповідно до робочого навчального плану школи, за навчальними програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України для таких навчальних закладів.
Для дітей з особливими освітніми потребами, які мають інтелектуальні порушення, та з комплексними порушеннями розвитку (порушення слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку, на основі робочого навчального плану школи розробляється індивідуальний навчальний план з урахуванням рекомендацій ІРЦ та на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.
Індивідуальний навчальний план: визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин; у плані враховуються додаткові години на індивідуальні та групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо; для проведення корекційно-розвиткових занять в індивідуальному навчальному плані учня передбачається від 3 до 8-ми годин на тиждень. Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляються педагогічними працівниками, у тому числі з дефектологічною освітою, які беруть безпосередню участь в освітньому процесі, за участі батьків дитини або осіб, які їх замінюють, і затверджуються керівником навчального закладу.
Індивідуальна навчальна програма дитини з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивною формою навчання розробляється на основі типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальних, з їх відповідною адаптацією. Навчальна програма визначає зміст розділів і тем з кожного предмета, систему знань, умінь і навичок, які повинні опанувати учні у процесі навчання. Під час складання індивідуальної навчальної програми педагоги насамперед аналізують відповідність вимог навчальної програми та методів, що використовуються на уроці, актуальним і потенційним можливостям дитини з особливими освітніми потребами.
До складання індивідуальної навчальної програми залучаються батьки, які повинні мати чітке уявлення й розуміння необхідності розроблення індивідуальної навчальної програми для їхньої дитини. Така співпраця забезпечує поінформованість батьків про потенційні можливості дитини, динаміку створення індивідуальної програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами її розвитку та регулює комплекс суперечливих питань, які можуть виникати між батьками та вчителями у процесі навчання дитини.
7. Інформація про прогрес дитини.
Невід’ємною складовою процесу розробки індивідуальної програми розвитку є оцінка динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, збирання відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень педагогів, контрольні аркуші, результати тестів тощо). Визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок учнів з особливими освітніми потребами здійснюється з метою забезпечення позитивної мотивації на навчання, інформування дітей про їх індивідуальні досягнення, визначення ефективності педагогічної діяльності вчителів. Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами відбувається за критеріями оцінювання навчальних досягнень школярів у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом № 329 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.4.2011, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю, з комплексними порушеннями розвитку, які навчаються за індивідуальним навчальним планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Якщо дитина з особливими освітніми потребами має сенсорні порушення та збережений інтелект і потребує створення відповідних адаптацій навчальних матеріалів і корекційних занять з учителем-дефектологом, для неї розробляється та частина індивідуальної програми розвитку, яка стосується надання цих послуг та розроблення відповідних адаптацій. За потреби адаптується навчальна програма, але розробка індивідуального навчального плану є недоцільною.
Індивідуальна програма розвитку є документальним свідченням організації навчання таких дітей в умовах інклюзивного навчання.
Під час складання індивідуальної програми розвитку звертається увага на дотримання таких вимог:
Індивідуальна програма розвитку повинна містити всі необхідні складові, які допоможуть адаптувати освітнє середовище до потреб дитини. Довгострокові цілі й короткотермінові завдання повинні бути чітко пов’язані між собою. Під час розроблення індивідуальної програми розвитку використовуються рекомендації ІРЦ.
До складу шкільної команди з питань розробки ІПР входять усі необхідні фахівці, які комплексно розглядають проблему розвитку дитини, та укладають зазначений документ з урахуванням особливостей розвитку учня й відповідно до його потреб.
Перше засідання з розробки індивідуальної програми розвитку повинно відбутись упродовж 30 днів навчання дитини у школі. За цей час команда фахівців вивчає наявний рівень знань і вмінь учня, можливості та потреби, фіксує результати вивчення: уміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, полісенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує), у чому потрібна допомога; інформацію про вплив порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані ІРЦ). До обговорення індивідуальної програми розвитку залучаються батьки або особи, які їх заміняють, що дає їм змогу не тільки отримувати інформацію про навчальні види діяльності, освітні послуги, види допомоги, які надаються дитині, а й постійно спілкуватися з педагогами щодо успіхів учня в усіх сферах його розвитку.
Ознайомившись з індивідуальною програмою розвитку, батьки зможуть зрозуміти: чому їхня дитина потребує розробки індивідуальної програми розвитку; хто надаватиме освітні та додаткові спеціальні послуги; тривалість цих послуг і розклад занять з додатковими фахівцями; методи та періодичність оцінювання; періодичність перегляду індивідуальної програми розвитку та надання інформації про перебіг її реалізації. ІПР повинна бути зрозумілою для всіх мовою. Індивідуальні програми розвитку можуть мати різний вигляд. Щоденні зусилля педагогів у реалізації окреслених цілей і завдань і ретельне документування результатів моніторингу ІПР є передумовами успішного навчання й розвитку дітей.
З чого почати? Будь-який процес варто розпочинати з планування. Для цього організуйте та проведіть першу установчу зустріч членів команди. Установча зустріч членів команди. Запросіть на першу установчу зустріч усіх потенційних членів команди (крім батьків дитини). Ними можуть бути педагоги навчального закладу, в якому навчається (буде навчатись) дитина; педагоги навчального закладу, в якому дитина перебувала раніше; інші штатні працівники навчального закладу: логопед, корекційний педагог, психолог та ін. Якщо ці фахівці не є працівниками навчального закладу, необхідно залучити їх, звернувшись у місцеву поліклініку, реабілітаційний центр, спеціальний загальноосвітній заклад тощо. Установча зустріч проводиться з метою визначення оптимального складу команди та ухвалення плану дій, що передує створенню ІПР. Оптимальний склад команди – кількість фахівців, яка забезпечить реалізацію індивідуальної програми розвитку та спеціальних послуг. План дій, що передує створенню ІПР, визначає цілі, засоби, ресурси, необхідні для вивчення членами команди сильних і слабких сторін дитини. Мета плану дій – отримати комплексну оцінку сильних і слабких сторін дитини. Засобами досягнення мети можуть бути: спостереження, тести, опитування (педагогів, батьків, безпосередньо дітей). Проведення комплексної оцінки сильних і слабких сторін дитини. Створенню індивідуальної програми розвитку для дитини з особливими освітніми потребами передує здійснення комплексної оцінки, що дає змогу виявити особливості її розвитку: поведінка, навчальні пріоритети, конкретні вміння, загальний рівень розвитку учня тощо.
Ця інформація дає вчителю змогу відповідним чином організувати навчальний процес, задовольнити потреби дітей і сприяти їхньому всебічному розвиткові. Комплексну оцінку дітей з використанням спеціальних методик слід проводити із залученням відповідних фахівців і батьків. Під оцінкою розуміється процес збирання всебічної інформації про дитину, яка потім використовується для визначення сильних якостей учня та сфер, де йому потрібна додаткова підтримка. Процес оцінки має на меті визначення актуального рівня розвитку дитини, що дає змогу окреслити відповідні освітні цілі та спланувати навчальні види діяльності. Процес оцінки учнів з особливими освітніми потребами повинен бути комплексним, цілеспрямованим і точнішим, аніж процес оцінки дітей з типовим рівнем розвитку. Комплексність необхідна для того, щоби найточніше визначити можливості дитини і всі сфери, де вона потребує допомоги. До цього процесу оцінки слід залучати фахівців з кількох дисциплін. Це повинен бути безперервний, колективний процес систематичних спостережень та аналізу їх результатів. Результати, отримані під час лише одного спостереження всього одним фахівцем, не можуть уважатись достовірними. Для створення ефективної індивідуальної програми розвитку потрібні спільні дії вчителів, батьків і фахівців. Слід запевнити батьків, що під час проведення оцінки дитини, аналізу результатів робіт увага звертатиметься на сильні якості учня; що це процес збирання інформації, яка допоможе вчителям і фахівцям працювати на користь дитини; що це засіб для розробки індивідуальної програми розвитку, яка повністю відповідатиме потребам дитини.
Інформацію про дитину можна одержати з різних джерел: від батьків, дорослих (у тому числі тих, з ким живе дитина), від самої дитини, від фахівців, які з нею працюють, та інших осіб. Фахівці можуть допомогти точніше визначити рівень розвитку та потреби дитини. Суттєво допомогти під час оцінки дитини можуть інші спеціалісти (логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, медики, психологи та ін.). Після завершення процесу оцінки всі, хто брав у ньому участь (учителі, фахівці), аналізують її результати. Отримавши результати комплексної оцінки, необхідно перейти до розробки індивідуальної програми розвитку.
Поради про проведення першої зустрічі команди з розробки ІПР.
У групу з розробки ІПР можуть входити ті самі особи, які брали участь у процесі оцінки. Мета зустрічі – узагальнення результатів оцінки сильних і слабких сторін дитини, актуального рівня знань, умінь і навичок і формулювання перспективних (максимум на навчальний рік) навчальних цілей у різних сферах розвитку. Після того як визначено перспективні цілі, члени команди переходять до спільного планування довгострокових і короткострокових завдань на найближчий період. Під час планування заходів, які допоможуть дитині опанувати інші вміння й навички, що відповідають її віку, можна порівняти її розвиток з типовим рівнем розвитку (це може допомогти визначити необхідну послідовність розвитку вмінь учня). Важливо пам’ятати, що визначати цілі та планувати завдання необхідно одночасно в усіх сферах розвитку, в яких дитина потребує допомоги. Члени групи з розробки ІПР тісно співпрацюють і несуть спільну відповідальність за рішення про заходи, необхідні для успішного навчання дитини у школі.
Хто відповідає за розроблення та реалізацію ІПР?
ІПР розробляється командою, у склад якої входять: педагоги, які працюють з дитиною, фахівці, які залучатимуться до навчально-виховного процесу, батьки дитини та керівник закладу освіти. Складена та узгоджена з усіма членами команди індивідуальна програма розвитку підписується директором навчального закладу та батьками. Відповідальність за реалізацію індивідуальної програми розвитку покладається на всіх членів команди. Відстеження перебігу виконання цілей, окреслених в індивідуальній програмі розвитку, покладається на заступника директора (в його обов’язки входить вирішення питань інклюзивної освіти).