10 ТРУДНОЩІВ, З ЯКИМИ ЩОДНЯ СТИКАЮТЬСЯ ДІТИ ТА ПІДЛІТКИ З АУТИЗМОМ
Якщо ви проживаєте, навчаєте або працюєте з дитиною чи підлітком з аутизмом, дуже ймовірно, що ви помітили одну річ: кожний їх день характеризується боротьбою та виживанням.
Вони часто відчувають дуже сильні емоції, включаючи тривогу, стрес, депресію та гнів. В деякі дні навіть найменший тригер, такий як погляд на людину з РАС, може викликати мелтдаун чи зрив.
Вони повертаються зі школи катастрофічно втомленими, вони потребують декілька годин щоб полежати в своїй кімнаті та відновитися. Або вони занурюються в монітор комп’ютера, щоб впоратися з поганим настроєм.
Що відбувається? Чому наші підлітки-аутисти так «змагаються» з життям?
У цьому дописі йдеться про 10 найімовірніших труднощів, з якими щодня стикається людина з аутизмом. Зрозумівши причини такого «виживання та боротьби», ми будемо здатні більш ефективно допомогти нашому учню або дитині з РАС.
1. БУТИ ІНШИМ (ВІДРІЗНЯТИСЯ)
Людина з аутизмом часто відчуває, що вона відрізняється від інших людей з дитинства, але зазвичай не розуміє, чому вона така.
Через проблеми розуміння підлітки з РАС можуть використовувати деякі самопринизливі назви щодо себе, наприклад, «дивний / дивна», «псих» або «дурний / недалека».
В школі дуже важко бути іншим, особливо якщо у тебе наявні соціальні труднощі.
Згадайте страшу школу: наскільки критичними, недружелюбними та жорстокими можуть бути підлітки один до одного.
Під час підліткового періоду відбувається індивідуалізація людини, тобто становлення власної особистості, сепарація від батьків, набуття самосвідомості.
Процес індивідуалізації часто характеризується намаганням об’єднуватися в групи з однолітками. Але дуже важко підійти до однолітків, коли ти соціально відмінний. Інші діти розуміють, що ти інший, ти це знаєш, але не знаєш, що з цим робити.
Результатом може бути дуже низька самооцінка, погане самопочуття та відчуття безнадійності, що призводить до депресії та суїцідальних думок.
Деякі підлітки з РАС реагують, заперечуючи наявність проблеми, компенсуючи це, наприклад, завищеною самооцінкою чи зарозумілістю, або можуть звинувачувати інших та поводити себе агресивно. У них часто виникають проблеми з гнівом.
2. САМОРЕГУЛЯЦІЯ.
Аутизм пов'язаний з відмінностями функціонування в лобних ділянках мозку, які відповідають за виконавчу функцію.
Виконавча функція відноситься до набору когнітивних процесів, які містять в собі:
здатність зосереджуватися на потрібній речі в потрібний час
здатність переключатися між подіями
здатність організовувати себе та свій час, планувати та розставляти пріоритети
здатність утримувати задачу в голові під час її вирішення
здатність гальмувати перші реакції.
Підліток-аутист часто має труднощі з кожною з цих здібностей, що суттєво погіршує його здатність регулювати свої емоції та поведінку.
Люди з аутизмом мають різкі зміни емоційного стану, діють імпульсивно, захищаються або уникають ситуацій, які викликають у них тривогу.
Через порушення виконавчої функції, особа з РАС не може відчувати себе, опрацювати те, що відбувається, вчитися або вирішувати проблеми.
Без належної саморегуляції підлітки з аутизмом втрачають контроль і через це відчувають ще більшу тривожність. Тому часто коли хтось не може контролювати себе, він зазвичай намагатися контролювати інших людей.
3. СЕНСОРНІ ТРУДНОЩІ
Однією з визначальних рис аутизму є наявність сенсорних проблем.
Часто звуки - занадто гучні, світло - занадто яскраве, людину можуть дуже непокоїти певні аромати, текстури та смаки.
Наявність, відмінної від інших, сенсорної системи також може вплинути на здатність людини відчувати біль та температуру.
В результаті порушень сенсорної системи, виникає підвищена гіперчутливість або навпаки знижена гіпочутливість, наступає швидке виснаження та спостерігаються проблеми зі сном.
Можуть існувати також труднощі з концентрацією та зосередженістю протягом дня через постійний фоновий стрес, який пов’язаний із спробами обробити вхідну інформацію.
4. ЛЮДИ
Якщо ви запитаєте підлітка з аутизмом, яка найбільша проблема в його житті, він може відповісти, що це - «Люди».
Це означає, що люди часто непередбачувані, що їх важко зрозуміти та узнати, що саме вони очікують. Крім того, вони можуть бути жорстокими та не сприймати нейровідмінних людей, відштовхувати їх.
Дослідження показують, що понад 90% підлітків-аутистів стикались з булінгом до 14 років, включаючи відмову однолітків від спілкування.
Через це деякі підлітки з РАС досить рано вирішують, що всі люди «токсичні», тому краще уникати їх, аби залишатися в безпеці. Проблема в надто великому перебільшенні та гіперболізації: не всі люди токсичні і не всі будуть відштовхувати людину з РАС.
Тому дитина або підліток- аутист потребують залучення інших людей в своє життя, включаючи друзів, наставників, батьків, братів і сестер, професіоналів та вчителів.
Як сказав один підліток з РАС: «Я б надав перевагу тому, щоб залишитися одному, але я терпіти не можу самотність!».
Дослідження та клінічна практика показують, що наявність лише одного друга може захистити підлітка-аутиста від погіршення його стану та врівноваження психічного здоров’я.
5. ПРОБЛЕМА ПОДВІЙНОЇ ЕМПАТІЇ
Людям з аутизмом важко зчитувати інших людей, розуміти їхні очікування та наміри.
Ця проблема називається theory of mind («теорією розуму»), або когнітивною емпатією.
Примітка: володіти когнітивною емпатією означає бути здатним сприймати як свої власні переживання (переконання, наміри, знання тощо), так і переживання інших людей, що дозволяє пояснювати і прогнозувати їхню поведінку. Іншими словами важливим аспектом теорії розуму є усвідомлення того факту, що власний психічний стан не дорівнює психічному стану іншої людини.
Важливо зазначити, що людям з аутизмом не бракує емпатії (як вважалось раніше!). Але проблема полягає з двох сторін: аутистам важко розуміти не-аутистів, а не-аутистам в свою чергу важко розуміти аутистів.
Унікальний стиль соціального спілкування аутиста може містити - зменшений зоровий контакт, відсутність міміки та жестикуляції. Це в свою чергу може призвести до того, що аутичну людину неправильно зрозуміють та навіть можуть вважати неприємною.
Подібним чином аутист теж може неправильно інтерпретувати певні вирази обличчя, жести та тон голосу нейротипової людини як негативні та неприємні.
Таким чином з двох сторін відбувається непорозуміння та несприйняття один одного. Що являється сигналом для аутичної людини припинити спілкування, при цьому відчуваючи себе теж неприйнятим.
6. НАДМІРНЕ МИСЛЕННЯ
Через труднощі соціальної взаємодії та виконавчу дисфункцію, людина з РАС схильна знов і знов переосмислювати багато повсякденних ситуацій та подій, при цьому шукаючи механізми їх подолання, які ще називаються копінг-стратегіями.
При цьому думки виникають знов і знов в пошуках рішення.
Це дуже цінна інтелектуальна навичка, яка дозволяє охопити та знайти безліч варіантів рішення, але якщо її використовувати постійно, то це призводить до надмірного мислення.
Надмірне обдумування проблем може призвести як до виснаження, так і до «паралічу думки», коли думки блокуються і нібито припиняється їх відтворення.
Блокування думок веде в свою чергу до ще значно більшого рівня дистресу.
При надмірному мисленні також з’являються відчуття наче від’єднання від свого тіла (дереалізація) і виникають труднощі з обробкою власних емоцій.
7. АФЕКТИВНА ЕМПАТІЯ
Незважаючи на наявність труднощів когнітивної емпатії (неможливість поставити себе на місце іншої людини), натомість люди з аутизмом можуть відчувати підвищену афективну емпатію.
Так, афективну емпатію можна визначити як здатність реагувати на емоції іншої людини.
Але при аутичній природі є певні особливості.
Афективна емпатія — це коли людина відчуває емоційне страждання та переживання іншої людини так, ніби це її власні почуття.
В такий момент аутичні люди не в змозі зрозуміти як описати ці емоції, пояснити собі чому вони у них виникають, а також чому вони іх так яскраво відчувають.
Дослідження показали, що багато аутистів відчувають біль інших людей набагато сильніше, ніж не-аутисти.
Цей феномен отримав назву «гіпотеза надмірного збудження емпатії» (the «empathy over-arousal hypothesis»).
Підлітки та дорослі з аутизмом описують, що вони часто почуваються пригніченими через емоційний біль та страждання інших людей і не мають уявлення, ні як впоратися з цими емоціями, ні як допомогти собі чи іншій людині.
8. АЛЕКСИТИМІЯ
До 50% аутистів також мають алекситимію.
Алекситимія буквально перекладається як «а» — відсутність, «лексі» — слова для «тимії» — емоції.
Алекситимія - це труднощі у визначенні та описанні (вербалізація) як своїх, так і чужих емоцій та стану.
Це також включає труднощі сприйняття власних тілесних відчуттів, пов’язаних з емоціями (інтероцепцією).
При аутичному профілі виникають проблеми з розрізненням та інтерпретацією власних емоцій. По цій причині людина просто не здатна контролювати їх та управляти ними.
Алекситимія пояснює той факт, чому більшість аутистів так швидко досягають критичної позначки агресії та самоагресії (за пів секунди від 0 до 100) по своєму «термометру гніву».
Крім того, наявність алекситимії при аутизмі є фактором ризику розвитку тривожних розладів та депресії.
9. ВІДМІННИЙ ПРОФІЛЬ НАВЧАННЯ
Коли людина з аутизмом виконує тест IQ, можна констатувати певну різницю щодо відповідей між субтестами. Так в певних сферах вона має сильні когнітивні сторони, а в інших - суцільні прогалини та суттєві труднощі.
Через нерівномірний навчальний профіль, аутичним людям важко виконувати нові навчальні завдання, навіть якщо вони дуже розумні чи обдаровані. Це й називається відмінним навчальним профілем при аутизмі.
Бути «відмінним», «інакшим» учнем може бути дуже складно в будь-якому контексті: в школі, вдома, в соціальних ситуаціях, у суспільстві.
Незважаючи на добре розвинений інтелект, підліток з відмінним навчальним профілем може відчувати себе обмеженим, нерозумним, пригніченим і навіть безнадійним.
10. ТРАВМА АБО ПОСТ-ТРАВМАТИЧНА СТРЕСОВА РЕАКЦІЯ
На жаль, люди з аутизмом мають тенденцію переживати часто травматичну або пост-травматичну стресову реакцію та мати відповідні розлади.
Гостра реакція на стрес — тимчасовий розлад, який розвивається у людини у відповідь на незвичайний фізичний або психічний стрес (такий як загроза реальної смерті, серйозна травма або сексуальне насильство).
Посттравматичний стресовий розлад — психічний розлад, різновид неврозу, що виникає внаслідок переживання однієї чи кількох подій, котрі ушкоджують психіку.
Основними причинами психологічної травми при аутизмі можуть бути: булінг, цькування, залякування, жорстоке поводження, неприйняття.
Крім того, у аутистів часто може розвинутися посттравматичний стресовий розлад як реакція на хронічну травму. При цьому цей стан може бути недіагностований.
Людина з посттравматичним стресовим розладом буде відчувати високий рівень підвищеної тривожності впродовж дня, недовіру до людей, болючі спогади про травматичні події та кошмари під час сну.
Тому так важливо звертати увагу на подібний стан у підлітків з аутизмом та звертатися до психіатра чи психотерапевта для своєчасної психологічної допомоги.
Резюме:
Вказані труднощі були наведені для більш чіткого розуміння та усвідомлення аутичного профілю.
Дослідження та практика доводять, що найкращою допомогою дітям/ підліткам та дорослим з аутизмом є наша ПІДТРИМКА.
Коли ми надаємо постійну всеохоплюючу підтримку та розуміння аутичним людям, ми відкриваємо для них шлях до успіху та самореалізації.
Автор статті – Тоні Еттвуд, британський психолог, спеціаліст по високофункціональному аутизму та синдрому Аспергера
