Декілька загальних правил спілкування з дитиною, яка має особливі освітні потреби.
-
Розмовляючи з дитиною, яка має труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно. Будьте терплячими, почекайте, доки вона сама закінчить фразу, сформулює думку. Якщо не зрозуміли, обов’язково перепитайте, уточніть, що мала на увазі дитина.
-
Завжди називайте себе, звертаючись до дитини з порушенням зору, а також звертайтесь до неї на ім’я.
-
Якщо дитина погано бачить, важливо коротко описувати, де ви знаходитесь і попереджати про перешкоди (сходи, двері, інші предмети). Пересувайтеся з нею в помірному темпі, не роблячи різких рухів.
-
Якщо дитина відвертається чи не відповідає, можливо їй потрібен час. Почекайте трохи, а потім спробуйте привернути її увагу (наприклад, торкніться її плеча).
-
Говоріть з дитиною чітко, в нормальному темпі, простими словами.
-
Якщо це необхідно дитині, повторюйте слово (фразу) кілька разів.
-
Не використовуйте занадто довгі речення, спілкуючись з дитиною.
-
Розмовляючи з дитиною, розмістіться так, щоб ваші очі були на рівні з обличчям дитини, на зручній для неї відстані.
-
Не перевантажуйте дитину, вживаючи в розмові надто багато незнайомих для неї слів.
-
Під час спілкування, звертайте увагу дитини на вашу артикуляцію.
-
Розмовляючи з дитиною, прилаштовуйтесь до її темпу, аби вона встигала сприйняти інформацію від вас, обміркувати її та дати відповідь.
-
Якщо хочете дати дитині підказку, витримайте паузу в 5-7 секунд і якщо дитина не відповідає, допоможіть дитині.
-
Якщо у дитини спостерігаються труднощі в розуміння мовлення, супроводжуйте ваше мовлення зрозумілими для дитини жестами, використовуйте візуальні підказки (малюнки, фото, предмети).
-
Аби привернути увагу дитини, яка погано чує, помахайте їй рукою чи торкніться її руки.
-
Не кваптесь вгадувати бажання дитини, давайте їй можливість сказати про них будь-яким способом.
-
Ставлячи дитині запитання, завжди слід пам’ятати, в який спосіб вона вам може відповісти (поглядом, рухом, жестом, звуками, словами тощо).
-
Аби швидше налагодити спілкування, звертайте увагу і коментуйте все, що робить дитина. Так вона розумітиме, що її бачать та розуміють.
-
Якщо ви помітили, що дитина відволіклась на який предмет (іграшку), розкажіть про нього, дайте дитині його потримати тощо.
-
Якщо ви говорите дитині «ні», обов’язково потрібно пояснити чому.
-
Зважайте на те, що дитина може стомлюватись дуже швидко. В таких випадках вона може поводитись неконтрольовано і емоційно. Дитина може відсторонитись (відійти від вас, відвернутись, прилягти), або ж навпаки, може бути надто активною (бігати, розкидати іграшки, кричати чи плакати). В такі моменти важливо сказати дитині «ти втомився», позначаючи словами такий її стан. Поступово дитина навчиться розуміти, що таке – втомлюватись, і зможе впоратись із цим станом чи повідомити про нього.
-
Про свої бажання дитина часто сповіщає своєю поведінкою. Коли її не розуміють, дитина може тупати ногами, кричати, відвертатися, битися, втікати в іншу кімнату тощо. Намагайтеся зрозуміти, що саме відбувається з дитиною. Можливо вона втомилась, або не зрозуміла правил вашої гри (завдання), чи хоче їсти (пити).
