Логоритміка як складова корекційної роботи логопеда
Чи допомагає ЛОГОРИТМІКА запустити мовлення? Навіщо відвідувати заняття з логоритміки дітям з особливостями мовленнєвого розвитку?
В нашому житті все ритмічно: зміна дня і ночі, пір року, ритмічне серцебиття. Ритмічність процесів та явищ оточують нас. Можливо ви здивуєтесь, але в основі мовлення теж РИТМ. І як тільки відчуття ритму «оселиться» в тілі дитини, відразу стрімко розпочнеться розвиток її мовлення!
Логоритміка – це комплекс корекційно-розвиткових вправ для формування та розвитку мовлення.
Інструментарій - рухи та звуковий або музичний супровід.
Заняття включає:
-
дихальну, артикуляційну, мімічну гімнастики, голосові вправи
-
вправи на розвиток загальної та дрібної моторики, синхронізацію рухів
-
вправи на регулювання м´язового тонусу
-
вправи, які формують чуття музичного розміру, темпу
-
вправи на розвиток творчої ініціативи
-
гру на музичних інструментах
-
вправи, які активізують увагу
-
ходьбу і марширування
-
ритміку
-
співи
Логоритмічні заняття проводяться в ігровій формі, супроводжуються музикою та співом.
Формула успішності логоритмічних занять:
РИТМ + МУЗИКА + РУХИ = ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ та РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
Логоритміка сприяє:
-
підвищенню мовленнєвої активності дитини
-
збагаченню словникового запасу
-
розвитку комунікативних навичок
-
координації між словом, рухом і музикою
-
розвитку голосу, артикуляції, інтонування та дихання
-
регуляції м‘язового тонусу
-
розвитку моторики та міміки
-
корекції рухової активності та орієнтуванню в просторі
-
вмінню виразно передавати образи
Скоромовки для логоритмічних занять
Їла Марина малину.
Їхав Прокіп з Прокопихою ще й з маленькими Прокопенятами.
Їхав Прокіп мимо кіп.
Лічив снопи по три копи:
одна копа ковпаком, друга копа ковпаком,
третя копа ковпаком.
Їхали крамарі, стали на горі та й забалакались про Прокопа,
про Прокопиху і про маленькі Прокопенята.
Йшов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп,
як при Прокопі, так і при Прокописі і при Прокопенятах.
Бобер на березі з бобренятами бублики пік.
Боронила борона по боронованому полю.
Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
Був собі цебер, перецебрився, мав діти цебренята перецебренята.
Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.
Лізе кусіня з-за cусіка, зуби зазубрила, очі заочила.
Наш Карпо з своїми Карпиненятами полукалу-карпився.
Ой був собі коточок, украв собі клубочок та й сховався в куточок.
Пік біля кіп картоплю Прокіп.
Прийшов Прокіп, налляв окріп.
Іде Гаврило — ще не зварилось, прийшов Денис — налляв сім мис.
Прийшов Тарас — з’їв все враз.
Логоритмічні ігри та вправи
Гра «Пляшечковий оркестр»
Мета: розвивати дихання, відчуття ритму, слухову увагу, музичний слух. Обладнання: різноколірні пластикові пляшечки.
Опис гри: Музичний керівник роздає дітям пластикові пляшечки й каже, що вони чарівні. Якщо в них подути, вони зазвучать — вийде пляшковий оркестр. Якщо видих буде слабким, пляшечки не заграють. Музичний керівник задає ритм — грає на своїй пляшечці. Діти повторюють. Ритм змінюється. Діти вигадують свої ритми. Потім дітям пропонують пограти одночасно зі справжнім оркестром. Звучить музика в аудіозаписі, і музиканти «пляшечкового оркестру» грають у запропонованому ритмі.
Гра «Запахи»
Мета: розвивати дихання, міміку, уяву, моторику, слух.
Обладнання: музика контрастного характеру в аудіозаписі.
Опис гри: Діти стоять кружка. Звучить приємна, спокійна музика. Музичний керівник звертається до дітей: «Діти, уявіть, що ми в саду (у лісі), а там багато квітів. Які вони запашні! Нумо їх понюхаємо!». Діти вдихають аромат уявних квітів — вони гарно пахнуть. Музичний керівник знову говорить: «А як нюхають квіти їжачок, котик, песик, вовк, лисичка?». Діти імітують рухи тварин, принюхуються. Характер музики змінюється. Музичний керівник одразу каже: «А тепер з’явилися неприємні запахи. Як поводяться наші звірята?». У дітей змінюється міміка обличчя. Неприємні запахи нікому не подобаються. Можна повторити гру: діти слухають приємну спокійну музику, «гуляють» у лісі, із задоволенням нюхають квіти. Та ось, зі зміною характеру звучання, міміка дітей змінюється — звірятам, яких вони зображують, не подобаються запахи.
Гра «Вітерець»
Мета: розвивати дихання, моторику.
Обладнання: музичний супровід — спокійна й легка музика.
Опис гри: Діти стоять кружка. Музичний керівник просить їх заплющити очі, підходить по черзі до кожної дитини і дме їй на лобик, щоб вона відчула на собі силу подиху. Потім дитина стає «вітерцем». Якщо хтось із дітей не відчув подиху, то розплющує очі й стає «вітерцем» на її місце. Діти стараються видихати повітря так, щоб вітерець був відчутний
.
Гра «Прилетіла пісенька»
Мета: розвивати слухову увагу, відчуття ритму, пам’ять, уяву, фонаційний видих, відчуття ладу.
Обладнання: дитячі музичні інструменти — металофон, дудочка, маракаси, трикутник, бубен.
Опис гри: Музичний керівник звертається до дітей: «До нас знову «прилетіла» пісенька. Послухайте: вона весела чи сумна?». Музичний керівник співає пісеньку на голосні звуки [а], [е], [и], [о], [у] на видиху, спрямовуючи мелодію згори вниз. Діти повторюють пісеньку, співаючи на видиху. Пісенька звучить спочатку весело — у мажорі, а потім сумно — у мінорі.
Гра «Подивись і проспівай»
Мета: розвивати дихання, моторику, зорову увагу; навчати правильно будувати речення, активізувати словник.
Обладнання: заламіновані малюнки, на яких зображені різні ситуації.
Опис гри: На килимку розкладені малюнки із зображеннями: дівчинка читає книжку, хлопчик малює машинку, дівчинка співає пісню, діти збирають гриби, мама миє посуд тощо. Діти беруть по одному малюнку і називають одним реченням те, що бачать. Вимовляти речення слід на одному видиху, показуючи напрямок видиху долоньками від обличчя вперед. Діти обмінюються малюнками і продовжують виконувати вправу. Потім промовляють усі речення хором. Ці речення можна проспівати, придумуючи різні мелодії.
Ігрова вправа «Звукові кришечки»
Мета: розвивати голос, звуковимову, дрібну моторику, координацію рухів і голосу, швидкість моторних реакцій.
Обладнання: паперові кружечки або пластмасові кришечки.
Опис вправи: У дітей збіднений словниковий запас. Вивчати слова-вигуки потрібно для того, щоб розуміти емоційні ситуації, поліпшувати виразність мовлення.
Варіант 1. Діти сидять за столами. Перед кожним з них рядочком розкладені паперові кружечки або пластмасові кришечки. Діти мають доторкнутися до кожної кришечки кінчиком пальчика — натиснути, як на кнопочку, і вигукнути: «ой!», або «ай!», «ей!», «гей!», «гов!», «ох!», «ах!», «ех!». Усі «кнопочки» діти натискають одним пальчиком, наприклад великим. Коли натискають останню «кнопочку», повертаються у зворотньому напрямку, натискаючи на «кнопочки» іншим пальчиком. З кожним натисканням можна змінювати динаміку: посилювати чи послаблювати силу голосу. Варіант 2. Можна працювати з різними звуками або складами. Варіант 3. Можна працювати одночасно пальчиками обох рук і рухатися з середньої «кнопочки» в протилежні боки. Варіант 4. Можна натискати «кнопочки» всіма пальцями підряд, як клавіші фортепіано.
Вправи на музикомалювання
Мета: розвивати слухову увагу, творче уявлення, відчуття ритму, загальну та дрібну моторики, естетичні почуття, бажання слухати музику.
Опис вправи: Дітям пропонують послухати музику різного характеру, спробувати вигадати свої рухи під цю музику, відчути її настрій. Педагог пропонує потанцювати, а потім намалювати музику так, як діти її відчувають. Якщо музика спокійна, плавна — і рухи у людини плавні. Якщо музика швидка, відривчаста, танцювальна, бадьора, — змінюються і рухи, і «характер» малюнка. Малюнки дітей зазвичай насичені довгими і круговими лініями, або гострими, зубчастими, спіральними лініями, крапками. Коли діти слухають музику вдруге, вибирають з усіх малюнків ті, що найбільше підходять до її характеру, пояснюють свій вибір. З часом діти пояснюють свої відчуття обгрунтованіше. У дітей розширюється словниковий запас, активізується мовлення. Тему музикомалювання можна продовжити малюванням звуків природи або будь-яких почутих звуків. Довгі звуки — довгі лінії, короткі звуки — крапки. Цей вид діяльності може стати улюбленим домашнім завданням дітей і батьків.
Гра «Диригент»
Мета: розвивати загальну моторику, слухову пам’ять, відчуття ритму, координацію рухів із музикою, голосом; виховувати музичний смак, мотивацію діяти; розвивати емоційно-вольову сферу.
Обладнання: аудіозапис музики, дитячі музичні інструменти.
Опис гри: Діти імітують жести диригента. По черзі диригують музикою в аудіозаписі та співом або грою дітей усієї групи.
Методичні вказівки: Діти із ЗПР зазвичай мають погано розвинену моторику — їхні рухи скуті, неузгоджені. У цій вправі музика стає головним помічником для невпевнених, сором’язливих, скутих дітей, які не звикли до індивідуальних виступів перед усією групою. У процесі роботи їхні рухи стають плавнішими, координованішими. Позитивні емоції знімають скутість і невпевненість.
Вправа «Хто як ходить?»
Мета: розвивати у дітей загальну й дрібну моторику, координацію рухів із музикою і мовленням, слухову й зорову увагу, пам’ять, артистичність, навички ритмодекламації; збагачувати словниковий запас.
Обладнання: аудіозапис музики, дитячі музичні інструменти, добірка віршів відповідно до лексичної теми, картинки із зображенням тварин.
Опис вправи. Варіант 1. Дітям пропонують роздивитися картинки із зображеннями тварин. У цьому завданні музика «малює» музичні портрети. Дітям треба їх впізнати за характером музики і спробувати рухами своїх пальчиків на площині столу передати характерні особливості ходи або танцю впізнаної тварини. Звучить перший фрагмент музики. Діти слухають і передають свої уявлення рухами пальчиків. До ритму музики можна дібрати віршики, які відповідають мовленнєвим можливостям дітей і завданням корекційно-логопедичного впливу.
Варіант 2. Під цю саму музику діти добирають рухи і показують свої «пластичні етюди». Їх можна поєднувати з промовлянням коротеньких віршиків. Їх діти вивчають просто на занятті, під час виконання рухів.
Варіант 3. Можна під час звучання характерної музики декламувати дібрані віршики. Варіант 4. Можна запропонувати дітям читати віршики з шумовим оформленням, або підігравати собі на дитячих музичних інструментах.
Вправа «Умілі пальчики»
Мета: розвивати дрібну моторику, творче уявлення дітей, координацію мовлення з рухами і музикою; розвивати відчуття ритму.
Обладнання: аудіозаписи музики різного характеру.
Опис вправи: У цій вправі на кожний склад вірша пальчики по черзі «зустрічаються» з великим пальчиком. Вірш можна промовляти в ритмі дібраної музики або пісеньки, мелодію якої вигадує сама дитина. Пальчики обох рук можуть «вітатися», «крокувати» столом, «бігати», «малювати», «барабанити», «танцювати», збігатися докупи й розбігатися, малювати різні фігури, «ловити й відпускати жучків» тощо.
Вправа «Чарівні ланцюжки»
Мета: розвивати точність рухів пальчиків, координацію голосу й руху з музикою, уважність, терплячість, працьовитість, спритність, слухову увагу, мовленнєву активність, уміння відповідати на запитання.
Обладнання: аудіозапис музики, набори кришечок з кільцями, з яких можна плести ланцюжки.
Опис вправи: Дітям роздають набори кришечок із кільцями. Звучить музика. Діти мають за час звучання музики встигнути сплести свій ланцюжок. Ланцюжки вийдуть різні за довжиною. У кого пальчики працьовиті, у того й «чарівний» ланцюжок довший. Після цього кожна дитина може порахувати, скільки кришечок є в її ланцюжку. Для цього перебирають ланцюжок пальчиками. Музичний керівник запитує: «У кого найдовший, найкоротший ланцюжок? У кого однакові за довжиною ланцюжки?» (Діти відповідають повними реченнями.) Після цього дає завдання: навчити свої пальчики швиденько перебирати ланцюжки. Перебираючи ланцюжок, діти можуть вимовляти звуки, склади або слова; рахувати кількість звуків, кількість складів у слові або кількість слів у реченні. Можна також порахувати кількість почутих звуків.
Вправа «Заспівав і вивчив»
Мета: розвивати у дітей слухову увагу, пам’ять, мовленнєвий і музичний слух, відчуття ритму, артикуляційну й загальну моторику, зв’язне мовлення, мотивацію до навчальної діяльності.
Обладнання: добірка загадок й ілюстрацій до них, дитячі музичні інструменти, пісні в аудіозаписі до запропонованих віршиків.
Опис вправи: Музичний керівник пропонує дітям уважно роздивитися іграшки, які є в групі, на килимку і назвати ту, про яку йдеться в загадці. Діти відгадують загадку. Знаходять іграшку, про яку йдеться, описують її. Музичний керівник пропонує дітям проспівати віршик-загадку хором. Утворилася пісенька. Дітям пропонують заспівати пісеньку під шумовий супровід: плескання в долоні або по колінах, тупотіння, клацання пальцями. Заспівати пісеньку, підігруючи ритм пісеньки на металофоні або піаніно на одному звуці. Пропонуємо дітям уважно послухати магнітофонний запис-колаж і впізнати відому пісеньку.
Вправи для збагачення словникового запасу й розвитку зв’язного мовлення
Мета: розвивати в дітей мовленнєвий і музичний слух, відчуття ритму й ладу, творчу уяву; активізувати мислення; навчати ставити запитання і відповідати на них; пробуджувати пізнавальний інтерес до навколишнього світу.
Обладнання: предметні картинки, іграшки, дитячі музичні інструменти, збірники віршів та загадок.
Опис вправ: Музичний керівник обирає будь-який предмет, наприклад столик, і складає для нього мелодію — пісеньку столика. Мелодія може бути веселою, сумною, повільною, швидкою, голосною, тихою. Відтак запитує дітей: «Діти, як ви думаєте, столик наш сумний чи веселий?». Діти за характером звучання пісеньки вирішують, який настрій у столика. Відтак усі разом розігрують такий діалог: — Настрій у столика сумний. — А чому столик сумний? — У нього зламалася ніжка. — Може він брудний, його забули витерти? — За ним ніхто не сидить, ніхто не їсть. — А що ще можна робити за столиком? — Можна грати, писати, малювати, читати. — Нумо заспіваємо веселу пісеньку, і столик наш повеселішає. Пофантазуємо, коли столик буває веселим? — Коли всі вдома, коли всі разом обідають чи вечеряють. Коли діти граються, читають, малюють за столом. Музичний керівник добирає віршики, загадки про столик. Пропонує дітям придумати до них мелодії. Діти співають і підіграють собі на дитячих музичних інструментах. Можна грати мелодію, а можна відбивати ритм на одному звуці. Вправи для роботи над складовою будовою мовлення Мета: оптимізувати роботу над складовою будовою мовлення, над складною структурою слів за допомогою гри на дитячих музичних інструментах; розвивати відчуття ритму, увагу, пам’ять, мислення, чіткість дикції, координацію слова, музики й руху. Обладнання: дитячі музичні інструменти. Опис вправ: Діти, граючи на металофоні, промовляють або співають слова — імена, прізвища, складні слова. Музичний супровід надає дитині впевненості. Дитина «відображає» на металофоні ритм слова, тобто кожний його склад. Саме це не дає їй загубити склад, «проковтнути» слово.
Вправа «Півник»
(ходьба з високим підніманням ніг)
Йде поважною ходою
Гордий півник співунець.
Носить півник на голівці
Червоненький гребінець. (двічі)
Чути пісеньку таку:
«Кукурік – ку-ку-рі-ку!».
Вправа «Коник»
(почергове піднімання ніг)
Коник сам себе пасе,
Коник гривкою трясе.
Скаче коник-стрибунець
Через поле навпростець.
Цок-цок-цок (двічі).
Чути на увесь лісок! (клацання язиком 5-6 разів).
Вправа «Лелека»
(ходьба з високим підніманням ніг)
Біля озера лелека,
Видно нам його здалека!
Ходить по воді лелека
Бачить жабку він здалека.
Вправа «Ведмежата»
(імітація ходи ведмедя, ходьба на зовнішній стороні стопи)
Ведмежата в ліс пішли,
Ведмежата мед знайшли,
Дружно в лапки набирали –
Смачно медом ласували (артикуляційні вправи –
облизування губ, верхніх нижніх зубів 5-6 разів).
Вправа «Веселий язичок»
(почергове піднімання ніг)
Чок-чок-чок, чок-чок-чок,
Мій веселий язичок
Все танцює і жартує –
І ніколи не сумує!
Чок-чок-чок, чок-чок-чок,
Мій веселий язичок! (клацання язиком 5-6 разів).
Вправа «Веселі звірята»
Ми сьогодні не малята,
А малесенькі звірята,
У лісочку поживаєм,
До пеньочка завітаєм!
Прибігли перші зайчики,
Зайчики-пострибайчики,
Скік-скік-скік! (підскоки 30 с.)
А за зайчиками – лисичка,
Рудохвостая сестричка.
Вправа «Зайчик у капусті»
(дитина-зайчик ходить у середині кола (по городі), клацає зубами,діти промовляють)
В город зайчик прискакав
І капусточку шукав,
Капустинку смакував-
Листочками ласував. (рухають нижньою щелепою)
Вправа «Дує, дує вітерець»
-
Повернути голову вправо, губи трубочкою, подути на ліве плече.
-
Голова прямо, вдих носом.Повернути голову вліво, подути на ліве плече. Голова прямо- вдих носом. (2-3 рази)
Налетів тихенький вітер – ф-ф-ф,
Захитались трави, квіти – ф-ф-ф,
Вітер сили набирає –
Вже дерева нахиляє: ш-ш-ш.
Вправа «Їжачок»
Наш колючий їжачок
Вмить згорнувся у клубок!
Промінь їжачка торкнувся-
Їжачок наш потягнувся.
Пих-пих-пих.
Вправа «Равлик»
(діти повзуть по килимку зображаючи равлика і на спині хатку; зупиняються- хватають ніжки, голівки під хатку)
Он де равлик повзе
Свою хатку везе,
Хатка в равлика чудна
На спині вона,
На спині вона.
Коли равлик спочиває,
Ніжки й ріжки в ній ховає.
Закріплення звуків у складових рядах
«А» і «У»
«Ау-ау!» - лунає у степу (діти рухаються по колу, промовляючи - ау)
«Уа-уа!» - малятко промовля (імітація колисання дитини)
«Ау-ау» - я в лісі заблукав (рух по колу, промовляючи - ау)
«Уа-уа!» - в колисці хтось сказав (колишемо колиску).
«І»
Іней, іней! Ну й іскристий: (рухаються по колу, імітують падання)
Ух,ух!
Попелястий і сріблястий – (розводять руки в сторони)
Ах, ах!
«Е»
а) Хороше, хороше (ідуть по колу і великим пальцем зображають – хороше, показують – справа, зліва, руки біля рота – пром.. «ЕХО»)
У горах мандруєш.
Справа- ехо, зліва – ехо,
Всюди його чуєш.
«Ехо, ехо» - дзвенить і луна.
«Ехо, ехо» - у горах співа.
б) Ехо, ехо десь гуде-е-е-е. (рухи по колу, пром..- ау, руки просять почекати).
Далеченько дзвін іде –е-е-е.
«Ехо,ехо, підожди –и-и-и,
Вимовляти не спіши – и-и-и!
«О»
а) Оси, оси в огорожі, (рухи по колу, зобр. ос, квітів, прохання медку – руки разом)
Охорона квітнику.
На городі квітнуть рожі,
Оси просять в них медку.
б) В травах – роси, (рухи по колу, зобр. квітів, ос, які махають крилами, зобр. дощу)
В квітах – оси.
Все гудуть, гудуть, гудуть.
А у полі на покоси
Теплі дощики ідуть.
«С»
Ось летить мала синичка, (рух по колу- летить синичка тремтить,зображає руками прохання зерняток. Синичка сіла, заглядає в годівничку).
На вітру тремтить вона.
Просить крапельку водички,
Просить їстоньки пшона.
Сіла на сучок синичка,
І не треба їй стільця
Заглядає в годівничку,
Просить хлібця і сальця.
«З»
Закружляла, загула, (діти кружляють по колу зобр. – холод, а в горі зірочку; вітер, який крутить деревами – кругові рухи)
Зовсім десь близенько,
Люта – віхола-зима,
Зіронька біленька.
Затріщав мороз лихий
Здалека і зблизька.
І холодний сніговий
Закрутив берізки.
«Ц»
Сонця теплі промінці (підносять руки до сонця і опускають у «ріку», летить муха і дзвенить).
Потонули у ріці.
Цокотухо, не дзвени!
Цить, малятко, цить! Засни!
«Ш»
а) Шило шубку шило (імітують шиття, шепочуть, трави шелестять – ш-ш-ш, мишка шарудить, листя шумить, на дереві шишка, руки в кулачках).
Швидко і гарненько
Шепотіли трави
Шелестом тихеньким.
Шаруділа мишка,
Зашуміла листям,
А на сосні шишка,
А на гілці – вишня.
б) Тихо листя шелестить: (ідуть по колу, пром.. –шу-шу-шу, прикладають пальчики до рота, пром.. –ша-ша-ша, показують на ноги і пром.. –ш-ш-ш).
Шу-шу-шу!
І тихесенько летить:
Ша-ша-ша!
Під ногами шелест-шум шарудить.
І осіння тиша зникла за мить.
«Ж»
Була собі жирафа, (імітація високої жирафи, витирають піт з лоба – зображення спеки; маленького жирафи з довгою шиєю, навколо шиї шарф)
У Африці жила.
Висока, ніби шафа,
Жирафа та була..
У мами у жирафи
Синочок теж жираф.
У нього довга шия
На шиї довгий шарф.
«Ч»
Через поле, через гай, (рух по колу, розводять руки в сторони, крокують ширшим кроком, потім біжать змійкою як струмочок; зобр. Лелеку, який махає крилами; струмочок тече і дзюрчить).
Через очерети
Біг струмочок з краю в край,
А за ним лелека.
За лелекой лелеча
Швидко поспішало.
А струмочок той дзюрчав,
Чисто і ласкаво.
«Щ»
Щиглик, щиглик, (імітація запитання, шепочуть, зобр. прохання, пригощання)
Що шепочеш,
Ніби щось сказати хочеш?
Щиро в гості запроси.
Щедро друзів пригости!
Не щипай, не ховай,
Краще друзів пригощай!
«Л»
Левеня малесеньке (імітація руху левеняти, легенько ступають ніжками, повертають голівкою, махають ручками, вигинають спинки)
Ледь ступає ніжками,
І голівку підіймає,
Тихо лапками махає,
Легко спинку вигинає
І нікого не лякає.
«Р»
а) По осінній по діброві (рух по колу показ. дерева, летять птахи – махають крилами-руками пром.. –кар-кар-кар)
Кар-кар-кар!
Розкричалися ворони:
Кар-кар-кар!
Гучно крилами тріпочуть
Кар-кар-кар!
Влаштували тут воронячий базар:
Кар-кар-кар!
б) Танцювала риба з раком, (імітація танцювання в парах і промовляння – гоп-гоп-гоп)
А петрушка – з пастернаком:
Гоп-гоп-гоп!
Редька ріпку запросила:
Гоп-гоп-гоп!
А морквина і буряк
Дружно повели гопак:
Гоп-гоп-гоп!
«Б»
а) Білка білочці сказала: (ідуть по колу, імітують збирання грибів, споживання грибів)
Я горішків назбирала,
Буду зиму зимувати:
Цоб-цоб-цоб!
Буду смачно ласувати:
Цоб-цоб-цоб!
б) Диб, диб, диб (ідуть по колу, присідають, показують на гриб, бриль, а потім на ніжку)
Біля пенька гриб.
Ось такий товстезний,
Отакий грубезний
Бриль на голові,
А нога в траві
Диб, диб, диб,
Біля пенька гриб!
«В»
Вітер взимку вовком виє, (імітація повівання вітру, зображення страху)
Нас лякає, аж шаліє!
Та дарма, усе дарма:
Це не вовк, а лиш зима!
«М»
Мишка мордочку помила, (рух по колу, мишка миє мордочку, кіт пром.. – «Мяу!»)
В киці молочка просила!
Та котя сказало:»Мяу!»
Та ж мені самому мало!
«Г»
Тут горобець сидів на гілці, (зобр. птаха на гілці, який киває голівкою, зобр. вусатого кота)
І все голівкою кивав.
А недалечко, ген на гірці,
На нього котик вже чекав.
«Х»
Ходять хитрі хом’ячки (ідуть по колу, посміхаються тихо, голосно, надувають щоки і говорять: хі-хі-хі)
І собі сміються.
Тишком-нишком: хі-хі-хі,
А уголос – ха-ха-ха!
Щоки начебто міхи,
От тобі і: хі-хі-хі!
«Д»
Виріс дуб, та не далеко,(показ. дерево, птаха, імітують клювання дзьобом).
А близенько двору.
А на дубі височенько
Дятел довбав кору: -тук-тук-тук!
«П»
Півень шпори почепив, (рухи по колу зобр. гребінь півня і шпорів, руками зобр. пух і пір’я; гордо пішов, іде і зустрічає курку, кланяється, розпушує пух і пір’я, говор.:ку-ку-рі-ку!)
На парад збирався,
Пух і пір’я розпушив –
Все причепурявся.
Потім курочку зустрів,
Чемно поклонився,
Пух і пір’я розпустив
І розпитушився:
Ку-ку-рі-ку!
«Ї»
