ЩОДО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ПОМІРНИМИ ТА ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Донедавна учні з важкими порушеннями розвитку (зокрема з помірними та тяжкими порушеннями інтелектуального розвитку) не мали змоги навчатись у державних навчальних закладах. Мало було відомо, про те, як саме їх навчати.
Відтоді багато що змінилось. Прийшло розуміння, що освіта для таких дітей справді важлива. Сьогодні учні вказаної категорії навчаються як у спеціальних закладах загальної середньої освіти, так і у закладах загальної середньої освіти.
Однак, актуальним залишається питання «Як правильно організувати навчання осіб з важкими порушеннями?»
Сьогодні в Україні особлива увага приділяється якості освіти даної категорії людей. Одним з основних показників якості освіти є максимальна самореалізація кожної дитини в різних сферах життєдіяльності з урахуванням її індивідуальних психічних і фізичних особливостей. Освіта осіб з комплексними порушеннями психофізичного розвитку визначається їх особливими освітніми потребами і спрямована на формування доступної життєвої компетентності з метою соціальної адаптації та інтеграції.
Науковці та практики працюють у тісній взаємодії і весь час знаходяться у пошуку. У своїх публікаціях вони висвітлюють особливості навчання та корекційно-розвивальної роботи з дітьми з комплексними порушеннями у освітньому просторі: питання організаційно-методичного забезпечення, інноваційні педагогічні технології та рекомендації стосовно їх впровадження в практику, результати експериментальних досліджень, присвячених питанням навчання і виховання учнів, змісту та організації психолого-педагогічного супроводу школярів із комплексними порушеннями. Представлені ними матеріали базуються на компетентнісному та особистісно - орієнтованому підходах до дитини, враховують провідні види діяльності на основі удосконалення пізнавальної, комунікативно-мовленнєвої, психомоторної, особистісної сфер розвитку дитини.
У роботі з дітьми, що мають помірні та тяжкі порушення розвитку важливо дотримуватись певних стратегій.
Основною серед них є навчання навичкам, які необхідні учням в різних обставинах у реальному житті. Тобто здобута навичка повинна бути корисною дитині у повсякденному житті. Навичок треба навчати так, щоб учні використовувати їх у своєму житті після закінчення навчання.
