Труднощі КОМУНІКАЦІЇ при АУТИЗМІ
Комунікація - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
?? В даному пості мова піде про
- комунікацію як соціальний процес
- про труднощі комунікації при аутизмі
- про окремі стратегії та лайфаки для допомоги розвитку спілкування у людей з РАС.
??Розлад аутистичного спектра характеризується широким колом аномальної поведінки і труднощів в соціальній взаємодії та комунікації.
Навички соціальної комунікації - це комплексний процес, якому люди навчаються в дитинстві, підлітковому та навіть в ранньому дорослому віці.
??Процес СОЦІАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ зачіпає багато сфер:
? Мову тіла (вираз обличчя, жести, рухи, позу, зоровий контакт, дистанцію під час розмови, власні кордони тіла);
? Голос (тон, інтонацію, гучність, наголос);
? Навички розмови (розуміння як розпочати розмову, підтримати її, здатність ставити питання та відповідати на них, зміна теми, надання інформації по суті);
? Соціальні норми (ввічливість, манери, неписані правила, культурні особливості, соціальний код, доречність);
? Міжособистісні навички (здатність заводити друзів, підтримувати дружбу, домовлятися, йти на компроміси, вирішувати проблеми та конфлікти, відстоювати свої права);
? Емоційний інтелект (здатність розрізняти та ідентифікувати власні та чужі емоції й настрій, здатність їх контролювати та стримувати в певних ситуація).
? На жаль, у багатьох аутичних людей виникають ТРУДНОЩІ під час соціальної комунікації в наступних ситуаціях:
? Взаємодія з іншими людьми;
?Ініціювання взаємодії;
??Надання відповіді на поставлене питання;
??Ініціатива для демонстрації певних об’єктів та предметів;
?? Соціалізація;
? Розуміння та стосунки з іншими людьми;
? Прийняття участі в щоденному сімейному, шкільному, робочому або соціальному житті.
♦?НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ
??Деякі діти та дорослі з аутизмом мають серйозні розлади мовлення, його затримку або не володіють мовленням взагалі. Трапляються також випадки мутизму - цілковита відсутність мовлення за умов збереження мовленнєвого апарату.
Інколи аутичні люди здається не чують звернення або коли хтось їх кличе по імені, при цьому вони залишаються повністю байдужими до будь-якої спроби комунікації.
??В той же час немовленнєва людина з аутизмом може використовувати наступні ФОРМИ КОМУНІКАЦІЇ з вами:
? Жести
? Плач
? Брати вашу руку та підносити її до об’єкта, який вона хоче отримати
? Дивитись на бажаний предмет
? Використовувати картинки та карточки пекс, наприклад
? Проявляти «дезадаптивну поведінку» (дистрес) у вигляді істерики, криків, мелтдауну
? Ехолалія (багаторазове повторення готових слів чи фраз).
♦?ЕХОЛАЛІЯ
??Ехолалія - автоматичне повторення почутих фраз, слів або звуків. Інколи здається, що людина повторює слова, які вона не розуміє, замість спроби комунікації.
??Але як свідчать власне аутисти, людина з РАС може повторяти слова та фрази, тому що не зрозуміла питання або не знає як на нього відповісти.
В цьому випадку слід впевнитись, що особа дійсно зрозуміла суть питання, інколи слід надати візуальну підтримку або запропонувати декілька варіантів вибору відповіді.
Окрім того, можна сказати, що це цілком нормально не знати відповіді на всі питання і заохотити аутичну людину попросити про допомогу.
??Ехолалія також може проявитися тоді, коли дитина запам’ятала слова в конкретній ситуації (наприклад, попросити сік, коли хочеться пити) і використала їх в аналогічній ситуації пізніше, як прохання.
??Нерідко аутичні діти повторюють слова та фрази з улюблених мультфільмів та програм.
Передивіться з ними цю програму та мультик і можливо ви знайдете, що саме хоче вам сказати дитина з РАС.
♦?СТАДІЇ КОМУНІКАЦІЇ
??Розвиток мовлення та комунікації у кожної людини з аутизмом залежить від наступних особливостей:
? індивідуальної здатності спілкуватися з іншою людиною;
? причини та способу спілкування (як та навіщо);
? розуміння зверненої мови.
?? У людей з РАС комунікація може бути:
? у формі несвідомого спілкування:
? Тобто дитина говорить або виконує певні дії без наміру вступити у взаємодію з іншою особою. Ця форма комунікації може застосовуватися людиною з аутизмом для самозаспокоєння, для самоконцентрації або як реакція на неприємні або навпаки приємні події.
? у формі цілеспрямованого спілкування:
? Людина говорить та виконує дії, спрямовані на встановлення контакту та передачу інформації іншій особі. Цей тип комунікації використовується для вираження протесту або прохання.
Як тільки аутична дитина побачить та усвідомить, що цілеспрямоване спілкування з іншою особою приносить необхідні їй результати, тим більше є шанс для його розвитку.
Перехід від несвідомого спілкування до цілеспрямованого – великий крок для людини з РАС.
♦?Виділяють наступні стадії розвитку комунікації (the Hanen Programme)
1. ??Початкова стадія (комунікація, сконцентрована на собі) – дитина виглядає незацікавленою у комунікації, грається або виконує певні дії одна, притаманне несвідоме спілкування та проговорення незрозумілих звуків, слів.
2. ??Стадія запиту – дитина починає розуміти, що її дії впливають на інших. На даному етапі вони можуть комунікувати з дорослим, наближуючи їх фізично (штовхаючи або використовуючи їх руку) до цікавих об’єктів, предметів, місць, ігор.
3. ??Рання комунікаційна стадія – характеризується розширенням взаємодії, продовженням її у часі, стає більш свідомою та цілеспрямованою. На цій стадії може з’явитися ехолалія для вираження своїх побажань та запитів. З часом може з’явитися вказівний жест та обмін поглядом (зоровий контакт) як зачаток взаємної комунікації.
4. ??Партнерська стадія – використання мовлення та здатність підтримати простий діалог у відносинах з іншою особою або значимим дорослим.
♦?Окремі ЛАЙФХАКИ для комунікації з людьми (дітьми) з аутизмом:
?? Привернення уваги:
? обов’язково використовуйте ім’я людини на початку фрази, щоб вона знала, що ви звертаєтеся саме до неї;
? впевнитесь, що людина зосереджена на поставленому питанні чи завданні, а не відволікається на іншу діяльність чи власні думки;
? використовуйте хоббі та інтереси людини з РАС, або її поточну діяльність для налагодження взаємодії.
?? Обробка інформації:
? аутисти досить часто можуть мати труднощі з фільтрацією інформації. Великий об’єм інформації може призвести до перевантаження та неможливості обробки її значної частини.
??Для допомоги обробки інформації:
? кажіть менше та повільніше;
? використовуйте специфічні слова та робіть на них наголос;
? робіть паузи між словами та реченнями (щоб дати людині час на обробку словесної інформації та на формулювання відповіді);
? не ставте одночасно багато запитань;
? менше використовуйте нон-вербальну комунікацію (прямий зоровий контакт, занадто жваві вирази обличчя, жести, мову тіла, різкі рухи);
? використовуйте візуальні підказки (символи, розклади, соціальні історії, фотографії);
? враховуйте навколишнє середовище під час комунікації (шум, товпа, погане самопочуття, фізична втома опонента з РАС).
??Уникайте відкритих питань (питань з розлогою відповіддю)
? формулюйте чіткі короткі питання;
? питайте лише про необхідні речі;
? структуруйте питання, запропонуйте декілька варіантів відповіді чи вибору;
? будьте конкретні (замість «Як пройшов твій день?», спитайте «Чи тобі сподобався ланч?», «Як пройшов урок математики?»)
?? Навчіть людину з РАС попросити про допомогу та адекватно реагувати на заборону:
?рекомендується навчити людину попросити про допомогу вербально або за допомогою карточки.
? Реакції на заборону («ні»):
??намагайтеся використовувати інше слово або символ, ніж просто «ні»;
??інколи аутичні люди не розуміють чому ви забороняєте ту чи певну діяльність.
Якщо це діяльність, якою вони можуть зайнятися пізніше або в інший день, рекомендується використовувати розклад на тиждень.
??в деяких ситуаціях заборона вчиняти певні дії слугує для припинення або попередження небезпечної діяльності для самої людини з аутизмом або для інших.
В цьому випадку слід пропрацювати заздалегідь питання безпеки та небезпеки.
??У випадку «дезадаптивноі поведінки» - агресія, самоагресія, роздягання тощо - намагайтеся не кричати та не привертати багато уваги, спокійна реакція та врівноважений тон допоможуть знизити небажану поведінку;
??виставте чіткі кордони та поясніть ЧОМУ та ДЕ прийнятна або не прийнятна та чи інша поведінка в певний спосіб.
?? Будьте ясними та конкрентними:
? намагайтеся не використовувати іронію, сарказм, фігуративну мову, риторичні питання, ідіоми або перебільшення, так як аутисти сприймають вказані речі буквально.
? Якщо ви хочете використовувати подібні фрази, впевнитесь, що людина розуміє їх значення!
♦?СТРАТЕГІЇ для РОЗВИТКУ та ПІДТРИМКИ КОМУНІКАЦІЇ при АУТИЗМІ
В даному розділі я буду більше писати про дітей з РАС, тому буду використовувати термін «дитина».
1. ??ПРИКЛАД
Покажіть приклад дитині, радше ніж надавати їй інструкцію чи завдання. Дитина швидше за все буде звертати увагу на вашу діяльність, буде намагатися зробити за зразком і згодом навчиться робити вибір заняття.
2. ??Враховуйте РІВЕНЬ мовлення дитини
Якщо дитина лише нещодавно почала розмовляти, використовуйте 1-2 простих слова для спілкування з нею. Наприклад, називайте її улюблену іграшку кожного разу, як вона бере її в руки або озвучуйте діяльність «стрибай».
3. ??Правило ОДНОГО СЛОВА
Додавайте лише одну одиницю інформації до того, що сказала дитина. Наприклад, якщо вона каже «машинка», додавайте - «червона машинка».
Таким чином ви даєте своїй дитині лише частину інформації, яку їй буде не складно засвоїти та обробити.
4. ??Створюйте СИТУАЦІЇ для комунікації
Інколи ми спрощуємо життя для невербальної людини, виконуючи та передбачаючи всі її бажання та потреби. Що в свою чергу зменшує можливості для дитини під час комунікації.
Створюйте ситуації на декілька хвилин в день, що б у дитини з’явилась можливість попросити вас про допомогу. Запропонуйте предмет, почекайте, ще раз запропонуйте допомогу знову.
5. ??Розташовуйтесь на ОДНОМУ РІВНІ з дитиною під час взаємодії
Так вам буде легше спостерігати, що її цікавить. Знаходячись на одному рівні з дорослим, дитина також може побачити різноманітність виразів обличчя, які використовуються під час спілкування.
?Але майте на увазі, що одночасна обробка цієї візуальної інформації може ускладнити обробку будь-якої словесної інформації.
?Крім того, ніколи не наполягайте на примусовому зоровому контакті, якщо це неприємно дитині!
6. ?? ІМІТАЦІЯ
Наслідуйте дії та слова дитини. Ви можете одночасно стукати ложкою або плескати в долоні під час імітації сенсорної поведінки.
Як тільки дитина помітить, що ви імітуєте її дії, вона може почати імітувати у відповідь. Це створює можливість для обміну під час комунікації.
7. ??ЖЕСТИ та ВІЗУАЛЬНІ ПІДКАЗКИ
?Пропонуючи напій, показуйте, як ви п’єте, удаючи, що тримаєте стакан в одній руці та підносите його до рота.
?Кивайте/хитайте головою на «так» чи «ні». Помахайте рукою «привіт» і «до побачення».
?Якщо говорите про знайомих людей, наприклад, «бабуся робить (…)», «тітка працює..», «… прийде сьогодні в гості», прицьому покажіть фото, того, про кого говорите.
?Інші візуальні підказки, які можна використовувати для покращення розуміння, включають розклади з малюнками, картки-підказки та схеми об’єктів/ процесів.
8. ??Використовуйте ПІСНІ та РОЛЬОВУ ГРУ
?Співайте з дитиною пісні, роблячи паузи, щоб перевірити, чи зможе вона продовжити наступний куплет чи частину фрази. Можливо, вам знадобиться підказати продовження звуком.
Аналогічно можна робити з віршиками та прислів’ями.
?Використовуйте рольову гру для моделювання соціальної взаємодії (гра в магазин, на ринку, у лікаря, в садочку) для її наближення до реальних подій.
9. ??Давайте ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК дитині
? Обов’язково заохочуйте спроби спілкування. Роблячи це, ви можете збільшити ймовірність того, що дитина спробує це зробити знову.
? Використовуючи похвалу та коментуючи досягнення, дитина має встановити зв’язок між своїми діями та вашими конкретними словами, таким чином усвідомлюючи роль комунікації.
10. ??Дайте ПРИВІД для спілкування
Ви можете спроектувати ситуації, щоб створити можливість для спілкування та взаємодії.
11. ??Заохочуйте ПРОХАННЯ
?Поставте улюблену іграшку/їжу у таке місце, де дитина може її бачити, але не може дотягнутися до неї, наприклад, на високу полицю. Або помістіть улюблений предмет у контейнер, який важко відкрити. Це спонукатиме дитину звернутися за допомогою та призведе до взаємодії.
?Можна також надати предмет чи іграшку, де може знадобитися допомога дорослого. Ціль: щоб дитина попросила про цю допомогу.
12. ?? ЗАВЕРШУЙТЕ сумісну діяльність на прохання дитини з аутизмом
? Дозвольте дитині прийняти рішення про закінчення сумісної діяльності. Слідкуйте за її виразом обличчя та знаками, коли діяльність їй набридне.
? Якщо дитина невербальна, навчіть її використовувати карточки «стоп» та «гра закінчена».
13. ?? Знайдіть ДОДАТКОВІ можливості для взаємодії
Якщо аутична дитина не зацікавлена у виконанні будь-якої з представлених вище дій, ви можете знайти додаткові можливості для спілкування та взаємодії.
Посміятися разом, приєднатися до діяльності дитини, покидати іграшки в корзину чи ящик, пострибати на дивані, полоскотати її тощо. Тобто знайти заняття, яке принесе задоволення всім учасникам комунікації.
14. ??Використання АЛЬТЕРНАТИВНИХ ЗАСОБІВ КОМУНІКАЦІЇ
Використання засобів альтернативної комунікації дозволяє поліпшити спілкування та розуміння немовленнєвих дітей.
До таких засобів відносяться картки PECS, жестова мова, планшети та мобільні пристрої з картинками та голосовими підказками.
♦?♦?♦? Головне запам’ятайте:
Навчання людини з аутизмом соціальним навичкам комунікації це не зробити когось менш аутичним, а дати їм соціальні знання, які допоможуть взаємодіяти з більш широким колом людей та діяти впевнено в різноманітних соціальних ситуаціях!
