Як і для чого виникає вказівний жест?
Спочатку малюк знайомиться зі своїми руками та пальцями: роздивляється їх, торкається, грається, встромлює в отвори, щось досліджує ними (наприклад їжу), колупає, вказує. І тільки з часом вчиться керувати пальцями ізольовано (кожним окремо), та в поєднанні - для здійснення складних захватів.
Використання відокремленого вказівного пальчика, окремо від інших (затиснених в долоню), називається «досконалим вказівним жестом».
Діти з синдромом Дауна довший період діють відкритою долонею, або великим чи середнім пальцем замість вказівного. Такий жест має назву «недосконалий вказівний жест».
Це відбувається тому, що дитина з с.Д. ще недостатньо відчуває свої руки та пальці і їй важко діяти кожним пальцем окремо, наслідувати рухи пальцями та утримувати певні положення.
В періоді з 1-2-3 р. діти з с.Д. часто використовують обидва жести паралельно. Важливо в цей період вчити підгинати всі пальчики в кулачок та діяти тільки вказівним!
Пам’ятайте, що дитина спочатку вчиться ВІДЧУВАТИ пальчик (пальчики і кисть загалом), і тільки після цього - ДІЯТИ ним окремо від інших!
Дитина використовує вказівний жест:
Коли проявляє інтерес і хоче зосередити свою увагу на чомусь конкретному!
Вказує, мол, дивись що я бачу чи знайшла. Що це?
Робить вибір і показує його!
Важливо тренувати силу і спритність вказівного пальчика, поскільки по мірі дорослішання та набуття досвіду вказівний пальчик в поєднанні з великим утворюють «пінцетний захват».
Великий+вказівний+середній пальці утворюють «захват пучкою».
Ці захвати потрібні для всіх навичок самобслуговування, домашніх справ та письма
