ДИСПРАКСІЯ
Ми помічаємо, що деякі діти незграбні. Але якщо це виглядає більше, ніж просто невелика незграбність, фахівці припускають диспраксію.
Диспраксія (від латин. "dys" і "praxis"), що означає труднощі з діями. Термін використовуєтьс
Діти з диспраксією зазнають не тільки труднощів з руховими навичками. В них також можуть спостерігатися і труднощі у плануванні та організації, наприклад, обмірковуванні ходів у грі. Наші повсякденні дії на мозковому рівні вимагають складної та чіткої інтеграції між основними функціями та сценаріями руху.
Диспраксія - розлад, пов'язаний з труднощами в організації та управлінні тілом для виконання моторних навичок, необхідних для правильного виконання етапів та забезпечення найефективнішог
У нормі мозок повинен отримувати та реєструвати сенсорну інформацію з навколишнього середовища та від власного тіла - тактильну, кінестетичну (усвідомлення положення тіла), вестибулярну (рівновагу) та візуальну.
Потім мозок повинен обробити та інтерпретувати інформацію, щоб створити відповідну відповідь: у тому числі, як взаємодіяти з навколишнім середовищем, як спланувати рух, необхідний для продовження процесу і, нарешті, як виконати завдання.
Причини цього стану фахівцям досі не зовсім зрозумілі. Серед інших, називають вроджені, генетичні причини, негативний вплив на мозок плода під час вагітності та недоношеність плода.
Фахівці, у зв'язку з цим, наголошують на важливості своєчасного виявлення симптомів та звернення до професіоналів для встановлення діагнозу та надання ефективної допомоги дитині.
Декілька фактів про диспраксію:
- Вважається, що 5-10% населення мають диспраксію.
- Диспраксія поширена серед чоловіків більше, ніж серед жінок.
- Диспраксія не є тим самим, що дислексія.
- Сигнали, що відправляються від мозку до тіла, переплутані.
- Диспраксія може впливати на наступні області: фізичну, мовленнєву та мовну, соціальну, зорові рухи, просторову свідомість, пам'ять, організацію, увагу, емоції, почуття напрямку і обробку думок.
- Жодні дві людини з диспраксією не є однаковими.
- Не можна сказати, що людина має диспраксію, просто поглянувши на неї.
- Мозку доводиться працювати на 10 разів більше, ніж у всіх інших людей.
- Є позитивні сторони, такі як: цілеспрямованіс
Анатомія дитини з диспраксією:
1. Нерозчесане волосся, таке, як воно подобається йому / їй;
2. Блискучий розум, що створює деталізовані конструкції у Minecraft та Lego, але почерк нерозбірливий;
3. Плями скрізь від неакуратного прийому їжі
4. Аксесуари (рюкзак, книга з бібліотеки тощо) іноді присутні, іноді загублені де-небудь;
5. Штани з еластичним поясом будуть найулюбленішими
6. Синці та подряпини на різних стадіях заживлення через постійні спотикання та помилки;
7. Відсторонюється
8. Зуби та чистота постійно хвилюють батьків, тому що самостійна гігієна є боротьбою;
9. Сорочка (знову) навиворіт та висить з штанів;
10. Часто розв'язане взуття (або носить лише сліпони / на липучках).
Поради щодо диспраксії
1. Для школи:
- Передбачуваний розклад та рутинність;
- "Кожен предмет на своєму місці" (організоване класне приміщення та робочий простір);
- Попередження про переходи від однієї діяльності до іншої;
- Надання більшого часу для виконання завдання;
- Надавати по одній інструкції за раз;
- Надати дитині місце подалі від розсіювачів уваги.
2. Для дому:
- Організувати ігрову зону;
- Організувати робочу зону;
- Розклад на липучках або перевірочний список для щоденних справ;
- Організувати розбиття навчальних завдань на етапи;
- Розбиття дій та щоденних справ на компоненти; тренування одного за раз, доки не опанує;
- Надавати одну інструкцію за раз;
- Надання "важкої роботи" для підвищення свідомості тіла, наприклад, саджати, копати тощо;
- Заохочуйте таку фізичну активність, як бойові мистецтва, плавання, ковзання.
3. Піклування про себе:
- Підготувати одяг на наступний день заздалегідь;
- Використання «легкого» одягу, наприклад, штанів з еластичним поясом та речі з великим отвором для голови, щоб забезпечити незалежність;
- Підібрати столові прибори під руки дитини;
- Тренуватись зав'язувати шнурки та застібки на одязі, коли не поспішаєте;
І ще декілька порад:
1. Пропонуйте дитині підтримку та похвалу.
2. Розмовляйте з дитиною та дізнайтесь її особисті сильні та слабкі сторони.
3. Розбивайте завдання на малі, прості кроки. Дайте дитині стратегії для кращої організації себе.
4. Будьте готові повторювати інструкції кілька разів.
5. Не змушуйте дитину брати участь у командних видах спорту.
6. Дозвольте дитині демонструвати свої знання словами.
7. Завжди будьте готові приймати поради від експертів.
