Мутизм- це повна відсутність мовлення, при збереженому інтелекті та правильному функціонуванні артикуляції.
Мутизм- це повна відсутність мовлення, при збереженому інтелекті та правильному функціонуванні артикуляції.
Не плутаємо з алалією, афазією.
Дитина відмовляється вступати в будь-які контакти з співрозмовником, відступає від розмови, дотиків. Інколи дитина відмовляється бавитися з дітьми.
Причини МУТИЗМУ:
Сильний стрес ( аварія, смерть близької людини, розлучення батьків, стаціонарне лікування у лікарні);
Неврологічні розлади;
Психологічне розлади (істерія, неврози);
Наявність певних захворювань: енцефаліти, пухлини, травми голови, гематоми голови, наслідки коми, гостре порушення кровообігу у ГМ);
Гіперопіка.
Види МУТИЗМУ:
Вибірковий мутизм- часто діагностують у дітей, які вперто не бажають розмовляти з сторонніми людьми. Дитина здатна чути, розуміти і аналізувати чуже мовлення, але не може подолати власний психологічний бар'єр і брати участь у розмові.
Елективний (селективний) або психогенний мутизм - тривожним розладом. Діти добре почувають себе нормально розмовляють в умовах, комфортних для них (будинок, сім'я, друзі). Якщо ж доводиться міняти звичне середовище, діти перестають говорити і втрачають навички комунікації.
Істеричний мутизм- характерно наявність гострого парезу вербальних проявів. Дитина зберігає можливість спілкуватися через жести, міміку. Іноді малюк видає мукання або інші нечленороздільні звуки. Але навіть говорити пошепки він не може.
Сурдомутизм (або тимчасова відсутність слуху) може проявитися після стресу або травми у дитини, однак ураження центральної нервової системи відсутня.
Акінетичний мутизм виникає при наявності змін в тканинах мозку (травма, пухлина). Симптоми вказують на наявність системного гальмування психічної активності дитини. Всі прохання виконуються з тривалим зволіканням, у дитини відсутнє мовлення і рухова активність.
Що робити? Куди йти?
консультація невропатолога;
консультація психолога, можливо, психіатра;
консультація логопеда.
Дуже важливо визначити порушення, отримати кваліфіковану консультацію спеціалістів, знайти причину даного порушення. А також правильно і ефективно побудувати корекційну роботу!
