Рекомендації навчання ПОРА

Несформованість

Вплив на навчальну діяльність

Рекомендації

несформованість зорово-моторної координації (неузгоджена робота руки і ока)

особливо важлива на початковому етапі навчання читанню, коли дитина стежить оком за пальцем, яким визначає послідовність букв, складів, слів. Учні часто не утримують робочий рядок в зошиті або при читанні, оскільки зісковзують з одного рядка на інший, унаслідок чого не можуть зрозуміти значення прочитаного і перевірити написане.

Може виявлятися при оволодінні навичками самообслуговування та іншими трудовими і навчальними уміннями. Так, наприклад, на уроках праці таким учням дуже важко правильно розташувати і розмітити матеріал, прикріпити шаблон.

Несформованість рухової навички письма в учня викликає необхідність раціонального дозування виконання письмових і контрольних робіт. Намагаючись виявити знання або ступінь засвоєння програмного матеріалу вчитель індивідуально повинен підбирати об'єм і способи виконання завдань у кожному конкретному випадку.

Враховуючи рухові особливості учнів, їх швидку втомлюваність, необхідно варіювати форми виконання письмових завдань, в сучасних умовах можливе виконання дитиною завдання на комп'ютері.

Таким чином, при проведенні письмових робіт і при оцінюванні знань учня, вчитель повинен продумувати умови подання навчального матеріалу, об'єм і спосіб його виконання.

недостатність просторового аналізу і синтезу

Виявляється при оволодінні конструюванням, навичками самообслуговування, а також при читанні, письмі і на уроках фізичної культури. Складність в диференціації лівої і правої сторони, в складанні цілого з частин. Ступінь вираженості вказаних труднощів значно збільшується при поєднанні несформованості просторового аналізу і синтезу з недостатністю зорово-моторної координації. Такі діти із запізненням опановують багатьма уміннями і навичками. Нерідко важко скласти з окремих частин ціле (склеїти, скласти з конструктора і т.д.). Відображається на початковому етапі засвоєння математики. При вивченні складу числа діти не можуть розташувати або уявити його у вигляді окремих груп предметів. Проте, особливі труднощі для них представляє процес оволодіння матеріалом з геометрії і тригонометрії.

За наявності просторових порушень і несформованості зорово-моторної координації вчитель повинен спеціально вказати рядок і місце, з яких потрібно починати писати або малювати, позначити необхідну відстань між рядками або частинами завдання. Особлива увага вчителя потрібна при написанні цифр стовпчиком, оскільки неправильне написання може привести до помилкового результату. Можна рекомендувати розфарбувати клітки олівцями різного кольору (наприклад, для сотень – зеленим, для десятків – червоним, для одиниць – голубим). Також доцільно використовувати індивідуальні картки з прорізами для вставки цифр, що стоять на місці одиниць, десятків, сотень.

На уроках малювання просторові труднощі можуть також бути достатньо вираженими, тому вчителю необхідно заздалегідь обговорити розташування предмета на папері, називати його основні частини, а також послідовність їх зображення.

При оцінюванні результатів письмових робіт не слід знижувати оцінку за неправильне написання рядків; випадання елементів букв або їх незавершеність, зайві доповнення букв, неоднаковий їх нахил тощо; порушення розмірів букв і співвідношення їх по висоті і ширині, змішування подібних за зображенням букв; уривчастість письма, повторення окремих його елементів за рахунок насильницьких рухів.

недостатня сформованість просторової уяви і пам'яті

труднощі при засвоєнні програмного матеріалу з географії (розташування частин світу тощо) можуть бути викликані недостатньою сформованістю просторової уяви і пам'яті, найяскравіше це виявляється при роботі з контурними картами.

порушення мови

 При порушеннях мовлення в усних відповідях такі учні прагнуть виражати свою думку економно, стисло, вони відповідають мовними штампами і лише на питання вчителя. Трапляється, що дітям важко відразу відповісти на поставлене питання, їм потрібен якийсь час для підготовки до відповіді; вони можуть взагалі відмовитися відповідати. Підготовка до відповіді вимагає певного налаштування мовного апарату (подолання насильницьких рухів, підготовка дихання, довільне підключення голосу).

При оцінюванні усної відповіді і читання вчитель обов'язково повинен враховувати мовні особливості і у жодному випадку не знижувати оцінки (особливо на початкових етапах навчання) за недостатню інтонаційну виразність, сповільнений темп і відсутність плавності. Для адекватнішої оцінки вчитель повинен дотримуватися індивідуального, диференційованого підходу при перевірці читання.

При оцінюванні знань складним є облік помилок, пов'язаних з фонетико-фонемним і загальним недорозвитком мови. Якщо діти на письмі змішують ті звуки, які вони неправильно вимовляють, то на першому році навчання вчитель їх відносить до негрубих специфічних помилок. Проте змішування дзвінких-глухих в слові дуб-дуп є грубою орфографічною помилкою. Всі помилки, що пояснюються незнанням орфографічних правил, відносяться до грубих.

Недостатня сформованість контрольних дій

унаслідок чого учні часто не «бачать» своїх помилок, не уміють перевіряти свої роботи.

Оцінювання знань учнів з різних предметів необхідно проводити, враховуючи повноту і глибину знань, їх оперативність і гнучкість, ступінь узагальненості і систематичності знань.

Навчати цілеспрямовано планувати, організовувати, контролювати і коректувати свою навчальну діяльність, а також вчить самостійно здобувати знання.

Несформованість психічних процесів.

Незрілість емоційно-вольової сфери

призводить до недостатнього контролю своїх емоційних переживань і реакцій. Тому переживання такими дітьми стану страху і тривоги носить гострий і затяжний характер: в емоційній пам'яті фіксується фізіологічне відчуття страху і всі, навіть незначні, деталі психотравмуючого подразника. В результаті діти не можуть самостійно подолати свій страх, знайти для нього конструктивне рішення і пояснення, а часто і не намагаються це зробити.

зберігається нерідко і в старшому шкільному віці і перешкоджає шкільній, трудовій та соціальній адаптації. Відзначаються випадки поєднання незрілості психіки з рисами егоцентризму, іноді зі схильністю до резонерства; Ознаки незрілості емоційно-вольової сфери у дітей старшого шкільного віку, які проявляються в поведінці, підвищений інтерес до ігрової діяльності, слабкості вольового зусилля, в ускладненні цілеспрямованої інтелектуальної діяльності, підвищеної сугестивності, емоційній нестійкості, легка виснажуваність, інертність. Емоційно-вольова нестійкість проявляється у високому ступені фрустрованості і тривожності особистості, в нестабільності нервових процесів. Є такі стійкі характерологічні особливості, як підвищена залежність від оточуючих, неактивність, соціальна боязкість, чутливість.

Психологічний супровід. Розвиток емоційно-вольової сфери.

При вивченні кожної теми вчитель повинен чітко уявляти, які основні уміння повинні бути сформовані на даному уроці. Одне із завдань навчання – формування в учнів уміння стисло представити основний зміст теми. Наприклад: скласти план прочитаного, відповісти на питання, зробити малюнок, короткий запис тощо. Оволодіння цими уміннями сприяє корекції порушених функцій, формуванню внутрішньої мови.