Поради психолога для батьків дітей з порушеннями опорно-рухового апарату під час перебування на карантині
Дата: 28.04.2020 09:45
Кількість переглядів: 212
Поради психолога
- Призвичаїти дитину до нового розпорядку в родині під час карантину.
- Створити такий режим дня, який би мав схожі елементи з попереднім. Його написати або намалювати за допомогою символів чи карток на плакаті (аркуші паперу) й розмістити на видному місці. Це допоможе дитині адаптуватись до нових незвичних умов життя.
- Розповісти дитині доступною, зрозумілою мовою про коронавірус, і чому усі змушені перебувати вдома, у тому числі й вчителі, асистенти, реабілітологи, логопеди та інші знайомі дитині люди. Через гру або казку допомогти дитині засвоїти основні правила поведінки під час карантину.
- Щоб дитина легше перенесла зміни, треба до режиму дня внести ті заняття, які дитина виконувала до карантину, окрім щоденних прогулянок.
- Намагатися щодня дотримуватися режиму дня, наприклад, прийому їжі, заняття, ігри, сон. Це допомагає стабілізувати внутрішній стан дитини.
- Спільна ігрова діяльність усіх членів родини з дитиною також сприятиме появі у неї почуття безпеки, спокою та оптимізму.
- Організувати робоче місце дитини, враховуючи особливості її сенсорного розвитку, зокрема, зорового, слухового і рухового. Монітор комп’ютера має бути обов’язково навпроти очей. В залежності від того, чи дитина в лежачому положенні на животі, чи сидить, чи напівсидить – монітор або на підлозі, або на столі чи на підставці.
- Обов’язково дотримуватися ортопедичного режиму! Ортопедичний режим під час занять забезпечує правильну посадку учня за столом, враховуючи положення рук, ніг, спини, голови, тулуба. Для цього використовуються пристосування для фіксації на робочому місці п’ясті руки, ліктя, передпліччя, стопи, гомілки, стегна дитини. А також різні допоміжні засоби: бандажі, корсети, фіксатори та інше. Батьки це мають знати й використовувати.
- Пояснити дитині, як будуть проходити навчальні заняття в домашніх умовах.
- Врахувати, що дитині потрібний час для адаптації в нових навчальних умовах, особливо, якщо дитина до цього не мала досвіду спілкування або слухання через он-лайн зв’язок.
- В залежності від ступеня порушення рухової функції дитини, різний вид допомоги здійснюють батьки. Якщо дитина самостійно не рухає руками, то батьки можуть допомогти вкласти ручку або олівець в руку дитині і разом виконувати вправи «рука в руці», тобто здійснювати пасивну допомогу. Якщо взяти ручку дитина не може, а писати пробує, то батьки допомагають лише вкласти ручку в руку дитини, тобто здійснюють часткову допомогу. І не варто виконувати за неї завдання, якщо вона, хоч і повільно, проте може самостійно справитись з ним. У такому випадку допомога батьків буде непомітною.
- Бажано, щоб вдома був індивідуально облаштований спортивний куточок, де з дитиною можна проводити корекційні вправи. Виконання корекційних вправ проводяться під час фізкультпауз (5 хв. ) після 20 хв. уроку чи виконання домашнього завдання Так знімається фізична напруженість та активізуються рухи учня. Дуже добре проводити такі вправи під музичний супровід. Під час фізкультпаузи дитині рекомендовано лягти на килим для релаксації, виконати вправи для рук та ніг, після чого продовжити навчання.
- Якщо дитина робиться пасивною під час уроку чи в неї починається деструктивна поведінка, батькам потрібно виключити відео і мікрофон і намагатися дитину, переключивши увагу на короткий час на щось інше, потім знову мобілізувати, або під час емоційного збудження намагатися заспокоїти. А потім спробувати повернутися на заняття. Урок додатково не проводять. У цей час комунікувати батькам треба з асистентом, щоб він знав, який матеріал треба додатково пояснити дитині.
- Доцільно використовувати ігри як засіб психологічної підготовки дитини до уроку та відпочинку після напруженої праці.
- Для зняття емоційної напруги, створення позитивної мотивації на уроці, формування вміння довільно спрямовувати увагу на власні емоційні відчуття та саморегуляції поведінки доцільно застосовувати вдома продуктивні методи корекції емоційного стану дитини, визнані сучасною психологією: психогімнастику, сюжетно-рольові ігри, інсценування казок, арт-терапію, рухливі ігри та інше.
