ПОРАДИ БАТЬКАМ ДІТИ ЯКИХ МАЮТЬ ПОРА, ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЯ.
Мовлення батьків є взірцем для наслідування дитиною. Саме тому мовлення батьків у спілкуванні з дитиною має бути :
- правильним – без мовленнєвих порушень та « сюсюкання»;
- розбірливим – з чітким вимовлянням слів. З виділенням наголошеного складу;
- простим – що включає прості фрази з 2-3 слів;
- повторюваним – з багаторазовим використанням одних і тих самих слів протягом певного періоду;
- різнобарвним – з використанням різної інтонації, пауз, сили голосу, зміни темпу;
Навіть, якщо формування мовлення відбувається правильно. Не буде зайвим виконувати з дитиною вправи артикуляційної, дихальної та пальчикової гімнастики.
ЯК КРАЩЕ НАВЧИТИ ДИТИНУ З ПОРА, З ВАДАМИ ЗВУКОМИМОВИ ЧИТАННЯ?
Дитину краще знайомити не з алфавітним позначенням букви ( наприклад «Же», «Ес», «Ка»), а зі звучанням відповідного звука ( (ж), (с), (к) тощо). Це робиться для того, щоб дитина не почала читати слова з « призвуками», наприклад: « же-у-ка» замість слова ( жук), що призведе до ускладнення розуміння змісту прочитаного. У жодному разі не знайомте дитину з тією буквою, звук на позначення якої вона спотворює або не вимовляє взагалі. Дитині з порушенням звуковимови потрібно більше часу для запам’ятовування графічного зображення букв. Буде доцільним:
- звернути увагу на положення органів артикуляційного апарату ( язика, губ) під час вимови певного звука та зафіксувати увагу на відповідній графемі ( букві);
- виліпити букву, що вивчається з тіста чи пластиліну, вигнути з тонкого дроту, викласти її з мотузочки, сірників або лічильних паличок. Намалювати її разом з дитиною у вигляді казкового героя, тваринки. пташки або предмета, на які схожа буква;
- упізнати букву на дотик ( дитина із заплющеними очима обмацує об’ємну пластмасову, дерев’яну букву та називає її);
- обвести трафарети букв, що допоможе також і в оволодінні навичками письма.
РОЗВИТОК ГРАФІЧНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ З ПОРА.
Роботу починають із найпростіших графічних вправ, які сприяють розвитку дрібної моторики і координації рухів руки, зорового сприймання і уваги;
- прямі горизонтальні і вертикальні лінії в обмеженому просторі ритмічні коливні рухи, хвилясті лінії в горизонтальному і вертикальному намрямках;
- обвести малюнок, намалювати, заштрихувати картинку за точками ( штриховка є засобом розвитку узгоджених дій зорового і рухового аналізаторів і укріплення рухового апарату руки, розмальовування малюнків передбачає різні види штрихування, які забезпечують поступовість у розвитку і укріпленні дрібної мускулатури кисті руки, відпрацювання координації рухів);
- далі завдання ускладнюється: змальовування фігур різної складності, продовження узорів, перемальовування малюнків;
Проводиться робота у зошитах у велику клітинку ( так як малювання по клітинках дрібних і точних рухів, а також створює умови для розвитку орієнтування у мікропросторі. ) ;
- корисним є використання зорових диктантів. Діти вчаться уважно розглядати малюнки, що їм показують, відтворювати їх по пам’яті, викладаючи із паличок, а потім замальовувати олівцями;
- найскладніше – графічні диктанти. Вони потребують сформованості у дитини вміння будувати свою діяльність за словесною інструкцією, самостійно продовжувати виконання поставленого завдання, добре розвиненого просторового орієнтування.
