Заїкання

Заїкання- розлад темпу, ритму, плавності мовлення судомного характеру (логоневроз). Заїкання супроводжується перериваннями мови, повторенням окремих звуків, складів або цілих фраз, неприродним розтягуванням звуків. Заїкання майже завжди супроводжується напругою, тривогою і страхом мовлення. При цьому можливі неприродні рухи, гримаси особи або тики, за допомогою яких людина, що заїкається, намагається подолати заїкання. Заїкаються приблизно 2,5 % дітей дошкільного віку. Заїкання спричинюють судоми м'язів мовного апарату: язика, піднебіння, губ або ж гортані. Все, окрім останнього, є голосовими судомами. Також існують дихальні судоми, при яких порушується  дихання і виникає відчуття браку повітря.  При заїканні - невроз посилюється, коли людина починає нервувати, а також при відчутті сильних емоцій. Для підтвердження та лікування неврозів обов'язково  проконсультуйтесь у дитячого лікаря невролога. Діти з заїканням потребують систематизованого логопедичного впливу.