Рекомендації вчителям щодо  умов організації дистанційного навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату

Рекомендації вчителям

    Для реалізації завдань та цілей у дистанційному навчанні вчителям  та асистентам вчителів  інклюзивних класів слід проаналізувати індивідуальну програму розвитку дитини, календарно-тематичне планування, визначити теми для вивчення у дистанційному режимі, розробити тематичні завдання в системі онлайн в межах встановленого навантаження. Організовувати дистанційне навчання учнів за допомогою платформ та сервісів для дистанційного навчання відповідно до календарно-тематичного планування предметів. За потреби – ущільнити кількість годин на опанування поточних і наступних тем.

     Організовуючи дистанційне навчання для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, варто пам’ятати, що форму, обсяг, структуру, зміст завдань вчителі  обирають на власний розсуд використовуючи різноманітні методи і прийоми навчання та враховуючи особливості дитини.

     Завдання для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату потрібно добирати відповідно до індивідуальних особливостей учня, враховуючи особливість освітніх потреб – згідно з індивідуальною програмою розвитку, звертати увагу на обсяг і складність запропонованих вправ. У всіх цих дітей провідним порушенням є недорозвиток, порушення або втрата рухових функцій. Домінуючим серед цих розладів є церебральний параліч (близько 90 %). Крім рухових розладів, у дітей із вадами опорно-рухового апарату можуть відзначатися вади інтелектуального розвитку: затримки психічного розвитку й розумова відсталість різного ступеня тяжкості. У дітей із діагнозом ЦП, незалежно від ступеня рухових дефектів, можуть спостерігатися розлади емоційно-вольової сфери. Емоційно-вольові розлади проявляються в підвищеній збудливості дитини, надмірній чутливості до всіх зовнішніх подразників і лякливості. Деякі діти – неспокійні, метушливі, розгальмовані, інші – мляві, пасивні, безініціативні й загальмовані в руховій сфері.     Характерними для ЦП є рухові розлади (паралічі, неповні паралічі), неспроможність контролювати та координувати рухи, мимовільність рухів, порушення загальної та дрібної моторики, рівноваги, просторової орієнтації, мовлення, слуху та зору, залежно від того, які відділи мозку зазнали ураження, підвищена виснажуваність, нестійкий емоційний тонус. Ці стани можуть посилюватися при хвилюванні, несподіваному зверненні до дитини, перевтомі, намаганнях виконати певні цілеспрямовані дії. Все це необхідно враховувати у роботі.

      З огляду на те, що діти з особливими освітніми потребами потребують додаткової підтримки та створення спеціального середовища, дуже важливо долучати до процесу батьків, яким педагоги повинні надати консультування щодо особливостей виконання запропонованих завдань, повторення та актуалізація раніше вивченого матеріалу. Урахування індивідуальної працездатності дитини відповідно до стану її здоров’я, моніторинг динаміки втомлюваності, дотримання охоронного режиму, позитивні емоції педагогів та батьків.

      З метою виконання індивідуальної програми розвитку і відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини рекомендується використовувати: відеозаписи уроків, занять,  різні освітні веб-ресурси та онлайн-платформи, віртуальні класні кімнати, мультимедійні матеріали, навчальні відеофільми, мультфільми, інтерактивні корекційно-розвиваючі вправи та ін.

     Учителі інклюзивних класів та їх асистенти, згідно розкладу уроків (занять), складають завдання, які мають виконати учні. Учителі повинні вести індивідуальні плани роботи під час карантину, де обов’язково вказувати на роботу з дітьми з порушеннями опорно-рухового апарату. Завдання, матеріали до уроків, роз’яснення щодо виконання завдань (вправ) обов’язково повинні містити помітку «інклюзивне навчання». Наприклад, для здійснення обміну навчальними матеріалами можуть застосовуватися будь-які пристрої та інструменти, зокрема мобільний телефон, за допомогою якого можна організувати спільноту в соціальних мережах, мобільних додатках. Запис тем та оцінювання результатів навчання учнів фіксуються вчителем (у зручний для нього спосіб – на електронних, паперових чи інших наявних носіях), а у подальшому будуть занесені до відповідних сторінок класного журналу. Якщо технічні можливості не дозволяють провести оцінювання навчальних досягнень учнів дистанційно, рекомендовано відтермінувати його проведення до завершення епідеміологічної ситуації.

    У період карантину асистент вчителя дистанційно працює спільно з командою супроводу дитини з ООП, розробляє індивідуальні завдання для дитини відповідно до її потреб, виконує організаційно-методичну роботу. Пам’ятаємо, що діяльність дитини з особливими освітніми потребами оцінюється не лише з позиції набутих знань, а насамперед – з позиції прогресивного розвитку.

    Під час організації навчальної діяльності дітей з порушеннями опорно-рухового апарату важливого значення має створення таких умов, які б дали змогу опановувати знання з опорою на збережені функції організму дитини.

• модифікація змісту навчальних завдань до особливих освітніх потреб дитини, що полягає у зменшенні обсягу та спрощенні характеру матеріалу, спрощенні складного матеріалу;
• використання наочності у процесі навчання. Наочність має бути конкретною, без абстрактних зображень і деталей, що відволікають від сприймання об’єктів;
• повторюваність у навчанні. Доцільно використовувати варіативність засобів та методів повторення для запам’ятовування матеріалу;
• позитивне оцінювання навіть найменших успіхів дитини;
• чіткий виклад та уточнення навчального завдання, використовувати розвиваючі ігри тощо;
• заохочення дитини до опису, уточнення виконання нового завдання;
• вибору (з боку батьків та дитини) і рекомендації (з боку педагогів) найзручнішого засобу для фіксації навчальної інформації (наприклад, аркуші у клітинку краще використати навіть на уроках української мови);
• передбачення оптимального навантаження письмовими роботами з урахуванням порушень загальної та дрібної моторики пальців рук;
• передбачення варіативності письмових робіт – не лише самостійне письмо, а й роздаткові картки з друкованою основою;
• збільшення часу на виконання письмових завдань. У разі порушень зорово-просторової координації варто використовувати наступні прийоми:
• спеціально вказати (різні позначення) рядок і місце, де потрібно починати писати, малювати;
• позначати відстань між рядками чи частинами завдання;

       Варто створити для роботи спокійну атмосферу. Жести відіграють важливу роль в установленні контактів та мають носити відкритий доброзичливий характер. Намагатися  налагодити доброзичливий, партнерський контакт, а свою роботу треба починати з усмішки. Ні в якому разі не можна настроюватись на почуття жалю або зверхності, тим паче нехтувати дитиною - ваше обличчя і жести вас видають.

       Вчитель повинен оволодіти необхідними знаннями та навичками:

– ознайомитись із анамнезом, мати уявлення про основні види порушень психофізичного розвитку дитини;

– вивчити стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини;

– враховувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального фізичного розвитку учня.