Навчання дітей з розладами спектру аутизму

Можливості навчання дітей з розладами спектру аутизму

         Вибір навчального середовища для дитини з РСА(розлади спектру аутизму) є одним з найважливіших моментів для батьків та фахівців – від нього значною мірою залежатиме розвиток дитини, її майбутнє. Батькам насамперед треба орієнтуватися на те, щоб заклад забезпечував належну навчальну програму для їхньої дитини. Тому для дітей з РСА із нормальним рівнем інтелекту оптимальною щодо цього буде загальноосвітня школа (державна/приватна – в приватній іноді легше забезпечити додаткові спеціальні умови), для дітей з супутніми порушеннями інтелектуального розвитку – спеціалізовані школи для дітей з особливими потребами. Треба так само орієнтуватися не тільки на шкільну програму, але й на особу педагога, бо саме вчитель є головним у навчанні/вихованні. Співпраця, партнерство, тісна взаємодія батьків та педагогів є основою успіху дитини з РСА у школі.

В освітньому закладі, у якому навчатиметься дитина з РСА, важливо забезпечити низку спеціальних умов, специфічних для потреб дитини:

• Структурованість та передбачуваність навчального середовища – це може стосуватися як розпорядку дня/тижня у формі намальованого календаря, так і додаткових пояснень/інструкцій дитини, підкріплених візуальними знаками щодо правил поведінки, сподіваної діяльності і т.п.
• Належна організація середовища – кімнати, классу з відповідним забезпеченням наочних матеріалів, зон для навчання/гри.
• Візуалізація правил, вказівок, завдань і т.д.
• Врахування «сенсорного профілю» дитини і відповідних адаптацій ( дозволу дитині надягати навушники в певні моменти для зменшення гіперчутливості; дозволу дитині сидіти замість крісла на м'ячі,що балансує, якщо це завдяки вестибулярній стимуляції стабілізує/заспокоює).
• Мультисенсорний стиль навчання з врахуванням сенсорних переваг дитини – відповідно дітям візуалам потрібний один стиль навчання, дітям з домінантним слуховим каналом – інший, сенсорно-моторним – ігрові завдання.
• Дитина з РСА потребує більше індивідуальної уваги/допомоги/скерування/підказок.
• Дитині з РСА можна давати менший обсяг навчальних завдань, які до того ж треба послідовно розбити на менші кроки-дії, подавати їх у відповідній сенсорній модальності, а також більше часу відводити на виконання завдання.
• Відповідно до розвитку дитини, її можливостей має бути індивідуально підібрана навчальна программа.
• Можливе використання допоміжних технологій.
• Велику увагу треба приділяти не лише академічному навчанню, але й сприянню соціальній інтеграції дитини, залученню дітей до стосунків, моделювання ситуацій позитивної соціальної взаємодії.
• Ровесники можуть також частково виконувати роль «ассистента» дитини, допомогаючи їй у навчанні та в соціальних стосунках, зокрема під час перерв, коли брак структури в оточенні справді може ставити дитину з РСА в стресову ситуацію.
• Важливою є позитивна комунікація вчителя і дитини. Вчителям рекомендовано говорити чіткіше і повільніше, а також давати дитині більше часу на відповідь.
• У разі, коли дитина отримала стресс, їй можуть запропонувати побути якийсь час у спокійнішому середовищі – у спціальній кімнаті – учителем-асистентом, а також дозволять мати індивідуальні уроки.