Формування пізнавальної сфери дитини з затримкою психічного розвитку

Формування пізнавальної сфери дитини

з затримкою психічного розвитку

Затримку психічного розвитку можуть спричинити різноманітні чинники. Час виникнення, глибина, особливості прояви цього відхилення у психічному розвитку дитини різні. Батькам дуже важливо вчасно помітити та докласти зусиль для їх усунення упродовж перших 6-ти років життя, оскільки цей час – визначальний для майбутнього навчання у школі та й усього її подальшого життя.

Якщо ви помітили, що ваша дитини відстає у розвитку, проконсультуйтеся із психологом, лікарем-психіатром, проте пам’ятайте, подальший розвиток вашої дитини найбільше залежить від вас.

Не сподівайтеся, що затримка розвитку дитини мине сама по собі, або що ви, доклавши зусиль, зможете швидко подолати це відставання. Важливо не забувати: кожна дитина – індивідуальність, яка потребує особливого підходу, має притаманний лише їй темп і специфіку розвитку, свої можливості.

Розвиваючи дитину скористайтеся такими порадами.

• Усуваючи відставання у розвитку дитини, звертайте увагу на всю її психічну сферу.
• Дитина тривалий час потребує допомоги дорослого.

Спочатку це може бути дія, яку дорослий виконує рукою малюка, а потім зразок, який він демонструє дитині. Дуже часто потреба у застосуванні зразка може бути досить тривалою.

• Заняття з дитиною доцільно проводити у вигляді гри.

Треба пам’ятати, що дошкільник, ще не в змозі цілеспрямовано навчатися, він навчається у грі. Тому не перетворюйте заняття на урок.

Розвиток пізнавальної діяльності

У дітей з затримкою психічного розвитку розумові дії формуються з відставанням і недостатньо продуктивно, до того ж процеси пізнавальної діяльності недосконалі: звужене й обмежене сприймання, недостатня пам’ять і увага. Тому дітей потрібно спеціально вчити розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, їх розташування у просторі, вміти застосовувати ці знання практично. Під час занять треба пам’ятати, що дитина не лише пасивна, а й легко відволікається.

Тому, коли ви навчаєте дитину, ніщо не повинно відволікати її від заняття. Необхідно прибрати зайві речі в найближчому оточенні, подбати щоб було тихо, і сам дорослий не відволікався на сторонні справи.

Формування уявлення про колір.

Під час формування уявлення про колір з малюком треба послідовно виконати такі завдання:

• Дібрати предмети конкретного кольору за зразком (предметом) та словесною інструкцією (вказівкою);
• Дібрати предмети такого ж кольору, як і тло;
• Скласти групи предметів однакових за кольором;
• Зробити конструкції та аплікації з урахуванням кольору; викласти візерунки, орнаменти мозаїки.

Ігри для ознайомлення з кольором.

Гра  «Де чий колір»

Дорослий дає дитині кружечки основних кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений) і пропонує поставити на кожен із них іграшки і предмети відповідного кольору. Дії супроводжуються називанням предметів, іграшок та їх кольорів.

Гра «Добери такий»

Дорослий дає дитині кружечки основних кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений) і 4-5 відтінків кожного з них. Дитина має дібрати до основного кольору його відтінки й назвати їх: «червоний», «світліший», «ще світліший», «зовсім світлий».

Гра «Склади вежу за кольором»

Для цієї гри потрібно підібрати кольорові розбірні вежі, піраміди. За вказівкою дорослого малюк складає вежу відповідного кольору. Нанизування кілець і частин вежі супроводжується називанням кольору і розміру: «велике червоне кільце», «тепер менше рожеве».

Вивчення форми предметів.

Вивчення форми предметів полягає у тому, щоб навчити дитину розрізняти плоскі та об’ємні геометричні фігури. Малюка слід ознайомити з геометричними фігурами (круг, овал, трикутник, прямокутник, квадрат); навчити розрізняти, знаходити їхні обриси в різних навколишніх предметах.

          Навчання починається з виділення конкретної форми, наприклад, чотирикутника. Дорослий показує, з яких елементів він складається, разом з малюком знаходить предмети, схожі на чотирикутник серед навколишніх предметів, на малюнках (шафа, книжка, прапорець, марка тощо). Після вивчення кожної форми разом з дитиною необхідно виконати завдання на відтворення: побудувати з паличок, намалювати на папері, вирізати, виліпити з глини або пластиліну, намалювати у повітрі. Це сприяє розвитку вміння аналізувати, порівнювати, відділяти деталі від конкретного предмета.

          Дитину треба вчити порівнювати фігури між собою. Наприклад, квадрат – прямокутник, квадрат – трикутник, коло – овал, квадрат – коло тощо. Щоб закріпити знання про форму, дитину можна вчити перетворювати фігури: з однієї чи кількох геометричних фігур побудувати нові шляхом їх реконструкції або сполучення; домалювати незавершені контури фігур або предметів, які містять форми, що вивчалися.

          Варто пам’ятати, що під час виконання всіх видів діяльності малюк має розповідати про те, що він робить, називати кожну форму, що вивчається, відповідним словом.

Вивчення величини предметів.

          Перед тим, як ознайомити дитину з величиною, можна провести гру «Великий – маленький». На столі виставляються предмети та іграшки різної величини. Це можуть бути вкладені мотрійки, яйця, діжечки, мисочки або ляльки, ведмедики, зайчики та ін. на пропозицію дорослого малюк спочатку збирає всі маленькі предмети, називаючи їх: «маленька лялька», «маленька мотрійка», «маленький гриб», «маленьке яйце», а потім добирає великі предмети і називає їх:  «велика лялька», «великий гриб». Можна запропонувати дитині знайти найменший гриб, найбільший гриб, поставити їх поряд і порівняти.

          Далі дитину слід залучати до конструювання за зразком. Під час складання розрізаних малюнків, фігур із паличок, з геометричної мозаїки, конструкцій з різного будівельного матеріалу, малюка потрібно вчити  аналізувати величину предметів – порівнювати їх між собою за зразком, зіставляти частини предметів, використовувати умовні мірки, а також накладанням і прикладанням. До того ж, конструювання за зразком – ефективний спосіб розвитку просторового сприймання дитини. Під час складання предмета малюк встановлює залежність між цілим і частинами, а потім знову створення єдиного цілого, що має надзвичайно важливе значення для розвитку просторового сприймання.